-
Наливайко Василь Васильович: відмінності між версіями
ua>LxlalexlxlBot м (Cat-a-lot: Moving from Category:Люди, на честь яких названі вулиці to Category:Люди, на честь яких названо вулиці за допомогою Cat-a-lot) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:38, 8 жовтня 2023
| Василь Наливайко | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Васи́ль Васи́льович Налива́йко (Шаблон:Н , смт Великий Березний, Закарпатська область, Українська РСР — Шаблон:Пом Шаблон:ДС, с. Макарове, Станично-Луганський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився в смт Великий Березний на Закарпатті. Зі шкільних років мешкав із батьками в селі Ставне Великоберезнянського району, з 2002 по 2006 навчався у Ставненській загальноосвітній школі.
Вступив на військову службу за контрактом незадовго до війни.
Солдат, водій мінометної батареї 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч А1778, м. Ужгород.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України з весни 2014 виконував завдання на території проведення антитерористичної операції в Луганській області.
28 червня 2014-го о 14:15 між селами Нижня Вільхова та Комишне колона матеріального забезпечення потрапила у засідку, під обстрілом опинився водовоз ГАЗ-66 із супроводом БМП. Терористи випустили автоматну чергу в лобове скло автомобіля, за кермом якого перебував солдат Наливайко. Він загинув на місці, а сержант, що сидів поряд, дістав поранення. У бою смертельні поранення дістав також командир БМП старший лейтенант Віталій Бєліков[1][2].
- Прим. У даних, що оприлюднені Міністерством оборони, місцем смерті зазначене село Макарове (Станично-Луганський район)[3].
Похований 2 липня на кладовищі села Ставне[4]. Залишились батьки Василь Володимирович і Любов Іванівна та дві сестри Ольга і Тетяна.
Нагороди та вшанування
15 травня 2015 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[5].
17 лютого 2015 у Ставненській ЗОШ І-ІІІ ступенів відкрито меморіальну дошку на честь випускника школи Василя Наливайка[6][7].
В смт Великий Березний вул. Лакоти перейменовано на вулицю В. Наливайка[8][9].
Примітки
Джерела
- Наливайко Василь Васильович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Пам'яті Василя Наливайченка з Великоберезнянщини, який загинув у АТО… // «Заголовок», 17 лютого 2016.
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ Бойовики продовжують здійснювати напади на сили АТО, 2 силовика загинули, 14 поранені Шаблон:Ref-ru // «InfoResist», 28 червня 2014
- ↑ На Сході загинуло 2-є військовослужбовців 128-ї гірсько-піхотної бригади з Закарпаття // «Закарпаття онлайн», 29 червня 2014
- ↑ Міноборони оприлюднило список усіх загиблих військових у зоні АТО // НБН, 11 грудня 2014
- ↑ У Ставному на Великоберезнянщині поховали загиблого солдата на Сході (ФОТО) // «Карпатський Об'єктив», 3 липня 2017
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Відкриття меморіальної дошки // Сайт Ставненської ЗОШ І-ІІІ ступенів, 18 лютого 2015
- ↑ На Ставненській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. встановили меморіальну дошку загиблому у АТО бійцю // Великоберезнянська РДА, 18 лютого 2015
- ↑ …вулиці носитимуть імена полеглих воїнів // «Голос України», 26 березня 2016
- ↑ Пам'ятаємо своїх героїв… Декомунізовані вулиці отримали таблички з новими назвами // «Березний 24», 11 жовтня 2016