-
Патук Ігор Феодосійович: відмінності між версіями
ua>Sehrg Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:41, 8 жовтня 2023
Патук Ігор Феодосійович | |
---|---|
Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці І́гор Феодо́сійович Пату́к ( — Шаблон:ДС) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
З життєпису
Народився у Херсоні, після закінчення школи весь час працював у Херсонському торговельному порту. Останнім часом керував бригадою докерів та радою бригадирів.
Мобілізований 30 січня 2015-го, вирішив не відмовлятися. Кулеметник 93-ї окремої механізованої бригади. На передовій позиції викопав для себе та побратимів бліндаж, облаштовував спальні місця.
21 червня 2015-го загинув у районі Авдіївка — Опитне Ясинуватського району поблизу Донецького аеропорту під час виконання бойового завдання — під масованим обстрілом терористів. Танк, стріляючи, перебив дріт, за допомогою якого солдати підтримували зв'язок. Сержант Віталій Козак разом з солдатом Ігорем Патуком пішли шукати розрив. Коли ще йшли по траншеях, то вдавалося рухатися приховано, а потім довелося ступати по самому дроті. В цей час ворожий снайпер поцілив у Віталія, куля влучила в сонну артерію, він загинув на місці. Сержант Патук поніс на собі мертве тіло побратима, як тут почав стріляти танк, поруч вибухнув снаряд. Ігорю Патуку знесло осколком півголови.
25 червня 2015-го похований з військовими почестями в місті Херсон, кладовище Геологів, меморіал пам'яті загиблих бійців АТО.
Без Ігоря лишились дружина Ірина та донька Ірина (виховали прийомну з дитячого будинку).
Нагороди та вшанування
- 22 вересня 2015 року, — за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]