-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Петров Ігор Андрійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:42, 8 жовтня 2023

Петров Ігор Андрійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці І́гор Андрі́йович Петро́в ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1998 року в місті Рубіжне (Луганська область). Після звільнення Рубіжного від окупантів прагнув обороняти Батьківщину.

2016-го, одразу після досягнення повноліття, вступив на військову службу за контрактом; старший солдат, навідник розрахунку автоматичного гранатомету механізованого батальйону 53-ї бригади. Воював на Донеччині, згодом — на території Луганщинм, за 50 км від своєї оселі. 2018 року одружився.

14 червня 2018-го загинув внаслідок гарматного артобстрілу поблизу смт Новотошківське (Попаснянський район), ще 5 бійців зазнали поранень в ході 4-годинного бою: з 17-ї години противник обстрілював позиції ЗСУ та житловий сектор селища. Гранатометний розрахунок в часі оборони опорного пункту знищив сім терористів; солдат Петров зазнав множинних осколкових поранень. Помер в кареті «швидкої» — від внутрішньої кровотечі.

18 червня 2018 року похований в Рубіжному.

Без Ігоря лишились батьки і дружина.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 239/2018 від 23 серпня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ