-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Полохало Володимир Станіславович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Andriy.vBot
м (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:42, 8 жовтня 2023

Володимир Станіславович Полохало
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Володи́мир Станісла́вович Поло́хало ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1985 року в місті Кривий Ріг (Дніпропетровська область); 2002 року закінчив криворізьку ЗОШ № 19.

14 серпня 2015 року пішов на військову службу добровольцем, пройшов підготовку у 169-му навчальному центрі. Старший солдат, оператор-радіотелефоніст розвідувального взводу спостереження, 54-й окремий розвідувальний батальйон. Брав участь в боях на сході України.

23 липня 2016 року вранці загинув під час артилерійського обстрілу терористами поблизу села Гнутове. Тоді ж полягли старший солдат Костянтин Бессараб, солдати В'ячеслав Ковальов та Віталій Чунтул.

26 липня 2016 року похований у Кривому Розі.

Без Володимира лишилися мама й сестра.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 345/2016 від 22 серпня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • нагороджений відзнакою міста Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» 3 ступеню (посмертно)
  • нагороджений почесним знаком «Маріуполь. Відстояли — Перемогли» (посмертно)
  • 28 вересня 2016 року в криворізькій ЗОШ № 19 відкрито меморіальну дошку Володимиру Полохалу.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub