-
Прошак Андрій Васильович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:43, 8 жовтня 2023
Андрій Васильович Прошак | |
---|---|
СержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Андрій Васильович Прошак (9 червня 1990, Івано-Франківськ — 31 січня 2015, с. Рідкодуб, Донецька область) — український військовик, сержант, стрілець-помічник гранатометника 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (Ужгород) 128-ї гірсько-піхотної бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Біографія
Народився 9 червня 1990 року в місті Івано-Франківськ. Навчався у середній загальноосвітній школі № 24. Після закінчення 7 класу — в Івано-Франківському обласному ліцеї-інтернаті для обдарованих дітей із сільської місцевості. Закінчивши ліцей у 2007 році, продовжує навчання як студент Коледжу електронних приладів ІФНТУНГ за спеціальністю «Системна інженерія»[1].
У травні 2012 року призваний на військову службу до Збройних сил України. Після проходження служби, звільнився у запас і працював у системі охоронних структур[1].
Внаслідок Російської збройної агресії проти України 2 березня 2014 року мобілізований до 5 батальйону «Прикарпаття». Після розформування підрозділу продовжив службу в 128-й гірсько-піхотній бригаді на посаді стрільця-помічника гранатометника[1].
У ніч на 31 січня група бійців, у якій був Андрій, покинула опорний пункт для евакуації поранених із зони активних бойових дій Нікішине — Рідкодуб у напрямку Дебальцевого. У дорогу вирушили дві бойові машини піхоти, які дорогою потрапили у засідку в якій загинув Андрій Прошак[2]. Тіло не могли знайти через сильні бої. Наприкінці лютого його знайшли серед вивезених до Дніпропетровська загиблих бійців[3].
Похований на Алеї слави центрального міського кладовища Івано-Франківська[1].
Нагороди та звання
- Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
- Рішенням Івано-Франківської міської ради № 43-25 від 25 квітня 2019 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Івано-Франківська» (посмертно)[5].
Вшанування пам'яті
- 30 травня 2015 року на фасаді будівлі Івано-Франківського академічного ліцею — інтернату (вулиця Юності, 13), де навчався Андрій, йому відкрито меморіальну дошку.
- 14 квітня 2016 року на фасаді будівлі Івано-Франківської загальноосвітньої школи № 24 (вулиця Хіміків, 1), де навчався Андрій, йому відкрито анотаційну дошку[6].
- 20 вересня 2017 року в місті Івано-Франківськ на території Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (вулиця Карпатська, 15) було відкрито пам'ятний знак студентам, які загинули під час антитерористичної операції на Сході України, серед яких ім'я Андрія Прошака[7].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 31 січня[8][9].
Примітки
Посилання
- Прошак Андрій Васильович // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Прошак Андрій Васильович // Український меморіал
- Андрій Прошак. Івано-Франківськ — місто героїв Шаблон:Ref-uk
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3
http://www.geroi.if.ua/content&content_id=92
- ↑
http://report.if.ua/gazeta/akcent/istoriya-dvoh-opornykiv-rozpovid-ochevydciv-pro-dramu-nikishynogo-ta-ridkoduba/
- ↑
http://kurs.if.ua/news/znayshly_tilo_zagyblogo_pid_debaltsevym_frankivtsya_andriya_proshaka__maty_ide_na_opiznannya_15067.html
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
http://www.namvk.if.ua/dt/344557/
- ↑
https://gk-press.if.ua/v-ivano-frankivsku-vidkryly-anotatsijni-doshky-zagyblym-geroyam-andriyu-proshaku-ta-sergiyu-harenku/
- ↑
https://report.if.ua/lyudy/u-frpankivsku-vidkryly-pamyatnyj-znak-studentam-yaki-zagynuly-na-shodi-foto/
- ↑
https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/31/dzvin-pamyati-prolunav-tridczyat-odin-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/
- ↑ Шаблон:YouTube