-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Рущак Роман Йосипович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Бучач-Львів
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:45, 8 жовтня 2023

Шаблон:Однофамільці

Рущак Руслан Йосипович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Роман Йосипович Рущак (17 січня 1978, м. Чортків, Тернопільська область, — 22 червня 2015, с. Городище, Луганська область) — український військовик, стрілець гірсько-піхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачево). Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2014, посмертно), почесний громадянин міста Чорткова (2022, посмертно).

Життєпис

Роман був єдиним сином у сім'ї. Покійний батько воював у Афганістані, помер у 2006-ому році. Роман їздив на заробітки до Києва, працював на будовах у Чорткові.

Мобілізували Романа до війська 29 липня 2014 року. Три тижні був у Мукачевому, потім у складі бригади поїхав на Схід. Спочатку потрапив у селище Мирна Долина на Луганщині. Там наприкінці жовтня 2014 року, отримав осколкове поранення в руку. Романа із великою втратою крові доправили до Харківського військового шпиталю. Там його прооперували, але витягти всі осколки не вдалося. Через чотири дні перевели до Львова, де лікувався в госпіталі, деякий час — удома.

На початку січня 2015 року повернувшись на фронт, відразу потрапив у «котел» під Дебальцевим. Цілий місяць рідні не знали про його долю. У лютому 2014 року під час прориву бригади з «котла» Роман упав з БТРа, побився і поламав два ребра. Лікувався в Чорткові, Чернівцях. Після лікування знову вирушив на Схід.

Там у Романа відкрилася виразка шлунка, а через те, що в «котлі» під Дебальцевим довго лежав на холодній землі, почали відмовляти нирки. Востаннє мати розмовляла з ним за годину до загибелі.

Загинув за невідомих обставин 22 червня 2015 року (за однією із версій — ударом по голові від рук місцевих жителів) у селі Городище Луганської області за 20 днів до демобілізації. Прощалися з Романом Рущаком у церкві Петра і Павла, поховали в Чорткові 25 червня.

Залишилися мати Анна Василівна. Колишня дружина Анна з 9-річним сином Юрієм мешкає на Львівщині.

Нагороди

Див. також

Примітки

Джерела

  • Габруський, Л. Бог забирає кращих із нас / Л. Габруський // Голос народу. — 2015. — № 24 (26 черв.). — С. 3 — (Твої герої, Україно).
  • Кошіль, І. «Мамо, добуду до року і повернуся…» / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 24 (1–7 лип.). — С. 1, 4.
  • Якушко, О. Нездійснене третє повернення / О. Якушко // Вільне життя плюс. — 2015 . — № 52 (3 лип.). — С. 2.

Посилання

Шаблон:External media

Шаблон:Tern-bio-stub Шаблон:Почесні громадяни Чорткова Шаблон:Учасники РУВ