-
Рябич Дмитро Миколайович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:45, 8 жовтня 2023
Дмитро Рябич Рябич Дмитро Миколайович | |
---|---|
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Дмитро Миколайович Рябич — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис
Дмитро Рябич народився 28 липня 1986 року в селі Куторжисі Хорольського району на Полтавщин. Після закінчення Петракіївського НВК «школа-ліцей» навчався у Хорольському міжрегіональному центрі, де здобув спеціальність кухаря. Працював будівельником у будівельній компанії ТОВ «Будтехіндустрія Інвест». В останні роки вахтовим методом працював у Києві. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований та перебував на передовій у складі 81-ої окремої аеромобільної бригади десантно-штурмових військ ЗСУ. Дмитро Рябич обіймав військову посаду стрільця-санітара першого десантно-штурмового взводу. Загинув під час масованого обстрілу села Малинівки поблизу міста Гуляйполя Запорізької області 6 травня 2022 року. Чин прощання із Дмитром Рябичем та загиблими співслуживцями старшим солдатом Євгенієм Горенком, солдатами Юрій Гапулою, Сергієм Коротченком та Микитою Луговим, а також старшим солдатом Євгеном Цукановим та солдатом Олександром Шинкаренком відбувся 10 травня 2022 року біля Свято-Успенського кафедрального собору Полтави, а наступного дня в Хоролі. Поховали загиблого 11 травня 2022 року в рідному селі Куторжиха Хорольської міської громади[1][2][3][4][5][6].
Родина
У загиблого залишилася дружина Альона Сергіївна, син Денис, донька Валерія та мама Олена Олександрівна.
Нагороди
- Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7].
Примітки
Джерела
- ↑
https://np.pl.ua/2022/05/u-khoroli-poproshchalysia-z-dvoma-viyskovymy-iaki-zahynuly-u-viyni-z-rosiyskymy-okupantamy/
- ↑
http://horol.com.ua/news/molodi-zhittja-obirvani-vijnoju-horolschina-poproschalasja-z-gerojami-ukrajini
- ↑
https://kolo.news/category/suspilstvo/31595
- ↑
https://np.pl.ua/2022/05/u-poltavi-poproshchalysia-z-dev-iatma-viyskovymy-iaki-zakhyshchaly-zaporizku-oblast-vid-rosiian/
- ↑
https://irt.pl.ua/news/24267/
- ↑
https://suspilne.media/237939-u-poltavi-poprosalisa-iz-desatma-voinami-ak-ce-bulo/
- ↑
https://novynarnia.com/2022/05/21/ponad-400-voyiniv-nagorodzheni-ordenamy-j-medalyamy-sered-nyh-yaryna-chornoguz/