-
Савченко Василь Іванович: відмінності між версіями
ua>Andriy.vBot м (заміна синтаксу відповідно до обговорення) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:45, 8 жовтня 2023
| Савченко Василь Іванович | |
|---|---|
| Шаблон:РангМВС | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Васи́ль Іва́нович Са́вченко (26 вересня 1982, смт Орілька, Лозівський район, Харківська область — 26 серпня 2014, м. Іловайськ, Донецька область) — рядовий міліції, міліціонер, доброволець. Загинув під час російсько-української війни. Позивний «Вася».
Життєпис
Василь Савченко народився в смт Орілька на Харківщині, був молодшим серед трьох братів. Васильок, як його називала мама, завжди мав багато друзів, був душею компанії. По закінченні 9 класів Орильської школи здобув професію верстатника широкого профілю у професійному училищі № 36 м. Лозова. Відслужив строкову службу в «Десні». Працював на будівництві, експедитором продовольчих товарів, токарем.
З початком бойових дій на Сході України Василь зібрав речі, документи і пішов добровольцем захищати Батьківщину. Рядовий міліції, міліціонер батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Рідні розповідають, що він ще з дитинства хотів бути міліціонером. Здійснити цю мрію довелося під час війни. Якийсь час перебував зі своїм підрозділом в Бердянську, місяць служив у Маріуполі, після чого підрозділ батальйону вирушив до Іловайська, де потрапив в оточення.
26 серпня 2014 року зранку Василь востаннє телефонував рідним, його підрозділ тоді перебував у будівлі школи №14 в Іловайську. Бійці, озброєні автоматами, вже тиждень утримували позиції під постійними обстрілами російських терористів. Того дня в результаті артилерійського обстрілу загинули двоє бійців батальйону, Василь Савченко і Антон Хорольський, ще двоє дістали поранень[1][2].
29 серпня з двома воїнами-добровольцями попрощались у Дніпрі. Василя Савченка поховали в рідному селищі Орілька[3]. Залишились мати Олена, брати Сергій та Іван, дружина і син Дмитрик.
Нагороди і вшанування
14 листопада 2014 року, за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
На території Лозівської районної ради встановлено меморіальну дошку Василю Савченку, ще одна дошка — на стіні Орільського навчально-виховного комплексу, де він навчався.
Примітки
Джерела
- Шаблон:УПУ
- Савченко Василь Іванович // Книга пам'яті загиблих.
- Савченко Василь Іванович («Вася») // Сайт полку «Дніпро-1».
- Олена Савченко: Мій Васильок загинув рівно за місяць до свого 32-річчя // Альона Філіпова. «Головне», 6 квітня 2017.
- ↑ Біля Іловайська вранці загинуло двоє бійців батальйону "Дніпро", двоє - поранено // «Лівий берег», 26 серпня 2014
- ↑ Під час обстрілу бойовиків, в АТО загинуло четверо українських військових // 032.ua, 27 серпня 2014
- ↑ У Дніпропетровську попрощалися з двома бійцями спецбатальйону «Дніпро-1» // ТСН, 29 серпня 2014