-
Садовничий Євген Валентинович: відмінності між версіями
ua>Інна Літвінова мНемає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:45, 8 жовтня 2023
| Садовничий Євген Валентинович | |
|---|---|
 Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Євге́н Валенти́нович Садо́вничий (, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область — Шаблон:ДС, Кримське (Сєвєродонецький район), Луганська область) — молодший сержант Збройних сил України, сержант роти матеріального забезпечення 9 роти 3 батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1992 року у місті Дніпродзержинськ. У віці двох років залишився без батьків, його з братом виховували дідусь та бабуся - мешканці села Рокитного. Після закінчення школи у 2008 році навчався у кременчуцькому ВПТУ № 7 за спеціальністю «маляр-штукатур»;
За словами директора ВПУ №7 М.Г. Несена, Євген залишив після себе пам'ять: разом з нині покійним вчителем зробили ремонт в приміщенні нинішнього кабінету-музею Другої світової війни та Голокосту.
Згодом обрав професію бармена, поїхав до Києва, де працював у ресторані.
У червні 2015 року пішов на військову службу за контрактом; молодший сержант, сержант роти з матеріального забезпечення, 9-та рота 3-го батальйону 93-тя окрема механізована бригада. Брав участь у боях за Піски[1]. Мріяв відкрити свій ресторан — та назвати його на честь загиблого командира «Оса».
6 серпня 2016-го загинув поблизу села Кримське (Новоайдарський район) внаслідок підриву на фугасі під час виконання бойового завдання — бійці проводили рекогносцировку переднього краю. Від вибуху «Бармен» і «Мультик» загинули на місці, «Тарік» помер у машині «швидкої», ще один боєць зазнав поранення.
Похований у селі Рокитне (Кременчуцький район).
Без Євгена лишилися старший брат і бабуся.
Нагороди
- указом Президента України № 476/2016 від 27 жовтня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2][3].
- відзнакою Президента «За участь в антитерористичній операції» (грудень 2017; посмертно)[4].
Вшанування пам'яті
- 27 вересня 2017 року на Стіні Пам’яті Вищого професійного училища №7 встановлена меморіальна дошка випускникам М.Вашурі, Д.Мовчану, Є.Садовничому[5].
Джерела
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑
https://ngua.org/people/5429
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://memorybook.org.ua/21/sadovnichy.htm
- ↑
https://kg.ua/news/u-kremenchuci-posmertno-nagorodili-kremenchuzhan-uchasnikiv-ato
- ↑ Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 17.07.2017 № 669 «Про увічнення пам’яті бійців АТО Кирилова А.С., Шульги В.О., Садовничого Є.В., Вашури М.В. та Мовчана Д.В. в м. Кременчуці»