Самойленко Юрій Олегович: відмінності між версіями

Юрій Олегович Самойленко;
	Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
	Шаблон:Wikidata/p373

Поточна версія на 21:45, 8 жовтня 2023

Юрій Олегович Самойленко (позивний «Янів»; 13 грудня 1987, м. Обухів, Київська область — 10 вересня 2022) — український доброволець, старший лейтенант, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився в місті Обухів Київської області. Навчався в ЗОШ № 5, у старших класах перейшов навчатися до Обухівського ліцею № 1 ім. А. Малишка^[1].

2006 року вступив до Міжрегіональної Академії управління персоналом, яку закінчив 2011 року за спеціальністю «менеджмент організацій місцевого самоврядування».

Деякий час працював у торгівлі, а згодом пішов на контрактну службу у військову частину в Підгірцях Обухівського району^[2].

2014 року став добровольцем у батальйоні міліції особливого призначення «Золоті ворота».

Під час служби в батальйоні познайомився і почав зустрічатися з майбутньою дружиною Анастасією Цебринською, яка також служила в батальйоні. У 2016 році пара одружилася^[3]. Згодом у сім'ї народилася донька Оленка^[1].

2016 року звільнився та вступив до Національного університету оборони України ім. Івана Черняховського, де вчився й проходив підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу. Працював інструктором зі стрільби у тирі^[1].

Згодом підписав контракт в ЗСУ, служив у 135 батальйоні територіальної оборони Обухівського району. Після початку повномасштабного російського вторгнення став лідером групи футбольних хуліганів клубу Арсенал-Київ, відомих своїми лівими антифашистськими поглядами, які пішли служити в теробороні^[4]^[5]^[6]^[7]. Сам Юрій був давнім учасником антифашистського руху^[8]^[9].

Влітку 2022 року перевівся до 6-го батальйону Добровольчого українського корпусу, де служив на посаді заступника командира батальйону, а згодом — командира роти^[1].

Брав участь у Балаклійському прориві, на одному з бойових завдань 9 вересня отримав кульове поранення у живіт. Був евакуйований до лікарні, де його прооперували, але 10 вересня о 01:40 серце зупинилося^[1].

Посмертно нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня^[10].

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ

[obcity-1] 1,0 ^1,1 ^1,2 ^1,3 ^1,4 Навіки у нашій пам'яті Обухівська міська рада, 14 вересня 2022

[2] ttps://www.victims.memorial/people/yurii-samoilenko

[3] ttps://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_navit-u-schichku-ne-pociluvav/737611

[4] ttps://www.dw.com/uk/pacifizm-ce-privilej-ukrainski-livi-na-vijni/a-66558048

[5] ttps://news.obozrevatel.com/ukr/sport/football/zminili-bijki-na-stadionah-na-peredovu-vbivati-rosijskih-okupantiv-the-sun-prisvyativ-stattyu-futbolnim-fanatam-iz-kieva.htm

[6] ttps://refugeworldwide.com/news/on-the-ground-popular-front

[7] ttps://www.militantwire.com/p/a-good-war-unit-new-popular-front

[8] ttps://avtonom.org/news/v-boyah-v-harkovskoy-oblasti-pogib-antifashist-yuriy-samoylenko

[9] ttps://www.afed.cz/text/7746/dva-nekrology-a-jedna-vyzva

[10] ttps://obukhiv.info/news/prezident-nagorodiv-zagiblogo-biitcya-z-obukhova-ordenom-bogdana-khmelnitckogo-iii-stupenya/

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

Самойленко Юрій Олегович: відмінності між версіями

Поточна версія на 21:45, 8 жовтня 2023

Життєпис

Примітки

Навігаційне меню

Пошук