-
Севостьянчик Дмитро Олександрович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Reformat 1 URL (Wayback Medic 2.5)) #IABot (v2.0.9.5) (GreenC bot) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:46, 8 жовтня 2023
| Севостьянчик Дмитро Олександрович | |
|---|---|
 ЛейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Дмитро́ Олекса́ндрович Севостья́нчик (17.05.1991, Покровське — 29.08.2014, Іловайськ Донецької області) — лейтенант Збройних сил України.
Один з 4 кращих випускників академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 2014 року.
Командир взводу звукометричної розвідки, 55-та окрема артилерійська бригада. Загинув при виході з Іловайського котла.
Життєпис
Загальну середню освіту спочатку здобував у неповній середній школі № 2, а згодом у стінах Покровського ліцею. Через математичний склад розуму пріоритетними у вивченні для Дмитра стали точні науки. Навчання в ліцеї поєднував із опануванням основ музики в дитячій музичній школі. Однокласники цінували в ньому добре почуття гумору, вміння обіграти будь-який кумедний випадок та доповнити його дотепними коментарями. У підлітковому віці майбутній офіцер вирішив, що нестиме службу в лавах Збройних Сил України.[1]
Військова освіта
Вступив до Донецького військового ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, в якому навчався протягом двох років.[1]
Згодом — вступ до Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на факультет ракетних військ та артилерії.[1]
З перших навчальних днів, склавши військову присягу, пройшовши курс молодого бійця і вже перебуваючи у статусі курсанта, Дмитро продемонстрував потенціал, згодом прийнявши обов'язки командира відділення навчальної групи факультету ракетних військ і артилерії.[1] Дмитро був відмінником навчання, його ім'я завжди фігурувало серед найкращих опановувачів професії, активно брав участь у конференціях, спортивних змаганнях.[1]
У червні 2014 року закінчив академію з відзнакою, здобувши кваліфікацію професіонала електромеханіки і офіцера військового управління тактичного рівня.[1] Із випуском отримав лейтенантські погони, а також одну з чотирьох золотих медалей, якими нагородили випускників академії 2014 року.[2] Відзнакою за сумлінну працю став також годинник від начальника Академії сухопутних військ Павла Ткачука, вручений 21 червня 2014 року в день випуску.[1]
Участь у бойових діях
22 червня 2014 року молоді офіцери-випускники відправились у заздалегідь визначені військові частини приймати посади. Дмитро був скерований до 55-ї окремої артилерійської бригади. Оскільки вишкіл був пройдений, Дмитро зайнявся ремонтом техніки.
Згодом офіцер разом з бойовими товаришами був направлений у зону бойових дій, де був призначений командиром взводу батареї звукометричної розвідки 41-го дивізіону артилерійської розвідки.[3]
Останнім місцем дислокації батареї був блокпост 39-06 поблизу с. Многопілля Донецької області.[3] Кінець серпня став новим етапом українсько-російської війни — зі сторони кордону поступово насувалися російські танки, а до Дня Незалежності України військовиків оточив противник.
За повідомленням очевидця, вранці 29 серпня Дмитро на військовій техніці рухався в колоні так званим «гуманітарним коридором», який піддався нещадному обстрілу противника, та зазнав осколкового поранення, несумісного з життям. Загинув разом з бойовим побратимом — Іваном Габчаком. Вантажівка ЗІЛ, у якій їхали в колоні лейтенанти Іван Габчак, Дмитро Севостьянчик і солдат Михайло Васін (за кермом), під обстрілами заглухла неподалік с. Новокатеринівка Старобешівського району. Васін помер в машині від поранень, Севостьянчик вистрибнув з машини. Габчак, з двома пробитими ногами, доповз до кукурудзяного поля.
Поховання Дмитра Севостьянчика відбулося 5 вересня на батьківщині.
Нагороди та відзнаки
- 31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).[4]
Вшанування
- 18 жовтня 2015 у смт Покровське на будівлі Покровського ліцею, де навчався Дмитро Севостьянчик, йому відкрито меморіальну дошку.[5]
Примітки
Джерела
- Севостьянчик Дмитро Олександрович // Книга пам'яті
- В Академії сухопутних військ відбувся урочистий ритуал чергового випуску молодих лейтенантів
- Поіменний список втрат // МО України Шаблон:ArchivedURL
- Пам'яті героїв Запорізького краю
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6
https://pokrovka.pro/news/%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB-%D0%BD%D0%B0-%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81/
- ↑
http://www.asv.gov.ua/?q=news/2014/06/21/v-akademiyi-suhoputnyh-viysk-vidbuvsya-urochystyy-rytual-chergovogo-vypusku-molodyh
- ↑ 3,0 3,1 Шаблон:Cite book
- ↑
https://www.president.gov.ua/documents/8382014-17955
- ↑
https://ukraine-memorial.org/ua/biography/sevostyanchik-dmitro-oleksandrovich/