-
Сирота Сергій Миколайович: відмінності між версіями
ua>Saharin88 Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:47, 8 жовтня 2023
Сергій Сирота | |
---|---|
Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Микола́йович Сирота́ (1997—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].
З життєпису
Народився 1997 року в селі Щурин (Рожищенський район, Волинська область).
З 2016 року — на військовій службі за контрактом; старший солдат, військовослужбовець 14-ї бригади, заступник командира бойової машини–навідник-оператор.
9 грудня 2019 року у вечірню пору під час переміщення на позиціях в межах взводного опорного пункту між 29-м блокпостом та селом Жолобок загинув в момент підриву протитанкового мінного шлагбаума — детонація відбулася внаслідок обстрілу противником. Тоді ж загинули молодший сержант Віктор Пруський та молодший сержант Андрій Войтович.
Після прощання у Луцьку[2] 13 грудня 2019-го похований в селі Щурин. Востаннє Сергію лунали сальви рушниць, а священнослужителі відправили заупокійне богослужіння.[3]
Без Сергія лишились батьки та два брати.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 131/2020 від 7 квітня 2020 року за «самовіддане служіння Українському народові, особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)[4].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 9 грудня[5][6].
Примітки
Джерела
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ Непоправна тяжка утрата для Волині
- ↑ На Волині зустріли тіла двох військовослужбовців, загиблих на Сході
- ↑ У Щурині в останню дорогу провели військовослужбовця Сергія Сироту
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://www.mil.gov.ua/news/2021/12/09/dzvin-pamyati-prolunav-pyat-raziv%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-ta-zahisnicz/
- ↑ Шаблон:YouTube