-
Скобля Олексій Миколайович: відмінності між версіями
м (Імпортовано 1 версія) |
м (Імпортовано 1 версія) |
||
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
Народився 14 березня 1990 року в місті Мінськ, Білорусь. У школі цікавився історією, був членом кількох клубів, які займалися історичною реконструкцією. Навчався в автомеханічному коледжі. Поступив в інститут, але покинув заради участі в АТО після захоплення Криму Росією. Довгий час служив бойовим медиком і врятував сотні життів. | Народився 14 березня 1990 року в місті Мінськ, Білорусь. У школі цікавився історією, був членом кількох клубів, які займалися історичною реконструкцією. Навчався в автомеханічному коледжі. Поступив в інститут, але покинув заради участі в АТО після захоплення Криму Росією. Довгий час служив бойовим медиком і врятував сотні життів. | ||
Приблизно за півтора року до повномасштабного нападу Олексій захотів мирного життя. Він одружився, планував опанувати мирну професію, вивчав можливості стажування в ІТ-компаніях. Але все змінило 24 лютого 2022 року <ref>{{Cite web|url=https://www.victims.memorial/post/ | Приблизно за півтора року до повномасштабного нападу Олексій захотів мирного життя. Він одружився, планував опанувати мирну професію, вивчав можливості стажування в ІТ-компаніях. Але все змінило 24 лютого 2022 року <ref>{{Cite web|url=https://www.victims.memorial/post/він-був-народжений-для-подвигів-історії-іноземців-які-загинули-за-україну|title=«Він був народжений для подвигів». Історії іноземців, які загинули за Україну}}</ref>. | ||
У ході російського вторгнення в Україну 2022 року старший сержант Олексій Скобля брав участь у бойових діях поблизу Бучі, Ірпеня та Мощуна. Він здійснював евакуацію поранених із поля бою, надавав меддопомогу військовим і цивільним. У середині березня група Олексія потрапила у ворожу засідку поблизу Мощуна, авто, яким їхали бійці, впритул розстріляли росіяни. Олексій отримав поранення в аорту і тому розуміючи що не виживе вирішив ціною власного життя залишитися та прикривати відхід групи<ref>[https://www.president.gov.ua/news/prezident-vruchiv-ordeni-zolota-zirka-vijskovosluzhbovcyam-i-75313 Президент вручив ордени «Золота Зірка» військовослужбовцям і рідним загиблих захисників, які були удостоєні звання Героя України] // Офіс Президента України. — 2022. — 23 травня.</ref>. | У ході російського вторгнення в Україну 2022 року старший сержант Олексій Скобля брав участь у бойових діях поблизу Бучі, Ірпеня та Мощуна. Він здійснював евакуацію поранених із поля бою, надавав меддопомогу військовим і цивільним. У середині березня група Олексія потрапила у ворожу засідку поблизу Мощуна, авто, яким їхали бійці, впритул розстріляли росіяни. Олексій отримав поранення в аорту і тому розуміючи що не виживе вирішив ціною власного життя залишитися та прикривати відхід групи<ref>[https://www.president.gov.ua/news/prezident-vruchiv-ordeni-zolota-zirka-vijskovosluzhbovcyam-i-75313 Президент вручив ордени «Золота Зірка» військовослужбовцям і рідним загиблих захисників, які були удостоєні звання Героя України] // Офіс Президента України. — 2022. — 23 травня.</ref>. |
Поточна версія на 10:58, 15 жовтня 2023
Олексій Скобля Скобля Олексій Миколайович | |
---|---|
Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Олексій Миколайович Скобля — український військовослужбовець, старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Життєпис
Народився 14 березня 1990 року в місті Мінськ, Білорусь. У школі цікавився історією, був членом кількох клубів, які займалися історичною реконструкцією. Навчався в автомеханічному коледжі. Поступив в інститут, але покинув заради участі в АТО після захоплення Криму Росією. Довгий час служив бойовим медиком і врятував сотні життів.
Приблизно за півтора року до повномасштабного нападу Олексій захотів мирного життя. Він одружився, планував опанувати мирну професію, вивчав можливості стажування в ІТ-компаніях. Але все змінило 24 лютого 2022 року [1].
У ході російського вторгнення в Україну 2022 року старший сержант Олексій Скобля брав участь у бойових діях поблизу Бучі, Ірпеня та Мощуна. Він здійснював евакуацію поранених із поля бою, надавав меддопомогу військовим і цивільним. У середині березня група Олексія потрапила у ворожу засідку поблизу Мощуна, авто, яким їхали бійці, впритул розстріляли росіяни. Олексій отримав поранення в аорту і тому розуміючи що не виживе вирішив ціною власного життя залишитися та прикривати відхід групи[2].
Нагороди
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
- орден «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
- орден «За мужність» III ступеня (2019) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
Вшанування пам'яті
У місті Хмельницький є вулиця Олексія Скоблі.
Див. також
Примітки
Джерела
- Білорус Олексій Скобля ціною власного життя врятував групу українських спецпризначенців // АрміяInform. — 2022. — 14 квітня.
- Смертельно раненый, остался прикрывать своих. Кто такой белорус «Тур», убитый под Киевом
Шаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014) Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ
- ↑
https://www.victims.memorial/post/він-був-народжений-для-подвигів-історії-іноземців-які-загинули-за-україну
- ↑ Президент вручив ордени «Золота Зірка» військовослужбовцям і рідним загиблих захисників, які були удостоєні звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 23 травня.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ