-
Слісаренко Сергій Петрович: відмінності між версіями
ua>TohaomgBot м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:47, 8 жовтня 2023
| Слісаренко Сергій Петрович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Сергі́й Петро́вич Слісаре́нко (1987—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1987 року в місті Богодухів (Харківська область). Закінчив богодухівську школу № 2. Працював охоронцем в одному з місцевих магазинів. Ходив до військкомату, але через стан здоров'я його відмовлялися брати до війська. Та у вересні 2013 року підписав контракт на службу у 25-ій повітряно-десантній бригаді.
Механік-водій, 25-а окрема повітрянодесантна бригада. В липні 2014-го побував у відпустці.
12 серпня 2014-го увечері загинув у бою поблизу Вуглегірська. Тоді ж полягли підполковник Жуков Дмитро Сергійович, старший лейтенант Чигринов Дмитро Вікторович, старшина Мельников Олександр Юрійович, старший солдат Паращенко Андрій Васильович, солдати Карпенко Сергій Олександрович та Головко Олександр Валерійович .
Вдома лишилися батьки. Похований у Богодухові.
Нагороди та вшанування
- 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- його портрет розмішений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 3, місце 28.
- вшановується 12 серпня на ранковому церемоніалі загиблих українських героїв, які загинули в різні роки внаслідок російської агресії.[1]
- орден «Лицарський хрест Добровольца» (посмертно).[2]
- На фасаді будови Богодухівського колегіуму № 2 розміщено пам'ятну дошку Сергію Слісаренку[3]