-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Стеценко Святослав Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>PsichoPuzo
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:53, 8 жовтня 2023

Святослав Олександрович Стеценко
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Святослав Олександрович Стеценко (8 жовтня 1965, Миролюбівка Піщанський район Вінницька область5 травня 2022, під Лисичанськом, Луганська область) — український військовий і громадський діяч, полковник, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у 2016—2018 роках, засновник ГО "Український легіон".

Біографія

Святослав Стеценко народився 8 жовтня 1965 року в селі Миролюбівка Піщанського району Вінницької області[1]. Закінчив Новосибірське ВВПЗУ та Національну академію оборони України (2004-2007)[2]. Магістр військового управління за спеціальністю "Бойове застосування і управління бойовими діями механізованих і танкових підрозділів, частин, з'єднань". На військовій службі з 1982 по 2010 роки, в останні роки Начальник науково-організаційного відділу Центральний науково-дослідний інститут ЗС України. Автор понад 20 наукових праць з воєнного будівництва, військового мистецтва та воєнної історії.

У 2012 році балотувався на виборах до Верховної Ради України по 212 округу але не був обраний. У 2013-2014 роках під час Майдану очолював «Громадську варту» Дарницького району Києва. У 2014 році заснував громадську організацію "Український легіон", метою якої було навчання цивільного населення і військовослужбовців з бойової підготовки і цивільного захисту[3]. Був активним учасником «Руху сприяння територіальній обороні України»[4].

З вересня 2016 по березень 2018 року представник з питань захисту прав військовослужбовців Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

У січні 2020 року Святослав Стеценко повернувся на військову службу у Збройні сили України. Став до лав 59-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ імені Якова Гандзюка на посаді заступника начальника штабу[5]. Згідно зі спогадами капітана Євгена «Арті Грін» Бекрєнєва загинув 5 травня 2022 року під Лисичанськом, що на Луганщині[6][3].

Примітки

Шаблон:Примітки Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Бібліоінформація