-
Ус Анатолій Вікторович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
Поточна версія на 21:54, 8 жовтня 2023
| Анатолій Ус Ус Анатолій Вікторович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Анатолій Вікторович Ус (3.09.1972 — 15.06.2022) — старший содат Збройних сил України, оператор спеціального призначення 3 ОП СпП, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня. Загинув у боях за Сєвєродонецьк під час російського вторгнення в Україну.
Життєпис
Народився 3 вересня 1972 року в селі Гнилець Звенигородського району Черкаської області. Після закінчення школи та професійного училища призвався до лав Збройних Сил повітряно-десантних військ, у рядах яких неодноразово був задіяний у місцях ведення бойових дій.
Під час російського вторгення в Україну в 2022 році був оператором групи спеціального призначення 3 ОП СпП. 10 червня 2022 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Загинув 15 червня 2022 року у ході виконання бойового завдання, поблизу м. Сєвєродонецьк Луганської області в ході ведення спеціальної розвідки, під час переправи через річку Сіверський Донець.[1][2]
Поховано на Батьківщині, в Моринському старостинському окрузі (Звенигородський район, Черкаська область). Залишились дружина та двоє доньок.[3]
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[4].