-
Бєляєв Іван Олександрович: відмінності між версіями
ua>Леонід Панасюк Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 15:35, 13 грудня 2022
| Іван Бєляєв | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Іва́н Олекса́ндрович Бєля́єв ( — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1986 року у місті Харків. Здобув фах кухаря у профтехучилищі; строкову службу проходив у ВСП в місті Київ. Працював за фахом, кухарем в одному з ресторанів Харкова. Захоплювався екстрімом, автівками, займався парашутним спортом, цікавився зброєю.
У часі Революції Гідності брав активну участь у Самообороні Харкова; був активістом харківської ГО «Взаємодія». У березні 2017 року вступив на військову службу за контрактом; старший солдат, старший розвідник-радіотелефоніст 2-го відділення 3-го взводу 1-ї роти 54-го батальйону.
1 вересня 2018-го загинув внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої під час проведення інженерних робіт по фортифікаційному обладнанні спостережного посту на Світлодарському напрямку. Ще один військовик, старший спостережного посту, зазнав поранення.
Похований в Харкові на Алеї Героїв 18-го (Безлюдівського) кладовища.
Без Івана лишились мама і брат.
Нагороди та вшанування
- указом Президента України № 47/2019 від 28 лютого 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]