-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Чепеленко Олег Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:56, 8 жовтня 2023

Чепеленко Олег Олександрович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Оле́г Олекса́ндрович Чепеле́нко — старший солдат Збройних сил України.

Життєпис

Учитель, викладав в сільській школі інформатику.

Мобілізований восени 2014-го, снайпер, 92-га окрема механізована бригада.

7 серпня 2015-го під час виконання бойового завдання поблизу Трьохізбенки група військових у бойовому зіткненні потрапила в полон. При проведенні їх зі зв'язаними руками через мінне поле Олег Чепеленко звалив терориста, підірвав себе та його на «розтяжці» разом з іншими російськими бойовиками. Внаслідок вибуху загинули Чепеленко та прапорщик Микола Стоцький і два терористи.

Похований у селі Лукашівка, де його ім'ям згодом названо загальноосвітню школу[1]. 6 травня 2016 року там само було відкрито мемеріальну дошку[1][2].

Без єдиного сина лишилася мама. Рота, в якій служив Олег, попросила у мами Олега Чепеленка дозволу бути її названими синами.

Нагороди

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • 15 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • Народний Герой України (посмертно), вересень 2015.

Джерела

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ