-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Шандра Сергій Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:58, 8 жовтня 2023

Сергій Шандра
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Сергі́й Іва́нович Ша́ндра ( — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].

Життєпис

Народився 1995 року в селі Торчин (Хмільницький район, Вінницька область). Навчався в Хмільницькому професійному ліцеї сфери послуг — за фахом будівельника. Працював трактористом-механізатором у фермерському господарстві в Торчині.

28 листопада 2018 року призваний на строкову військову службу, за 3 місяці підписав контракт; солдат, старший стрілець 1-го відділення 1-го взводу десантно-штурмової роти; 1-й окремий батальйон морської піхоти.

6 серпня 2019 року в передобідній час під час інженерних робіт з обладнання позицій ВОП поблизу села Павлопіль, внаслідок ворожого обстрілу, від мінно-вибухових травм загинули четверо військовиків. Найімовірніше, постріл було зроблено з РПГ-7 із використанням міни калібром 82 мм, яка була прикручена до реактивного двигуна гранати. Тоді полягли Сергій Шандра, Курдов Василь Миколайович, Рак Владислав Миколайович і Шарко Олександр Олександрович.

8 серпня 2019-го відбулося прощання у Хмільнику; 9 серпня похований в селі Торчин[2].

Без Сергія лишились мама і сестра.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 625/2019 від 23 серпня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ