-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Яремчук Олександр Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Леонід Панасюк
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:59, 8 жовтня 2023

Яремчук Олександр Олександрович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Яремчук Олександр Олександрович ( 20 березня 1989, Добровеличківка Кіровоградська область, Українська РСР — Шаблон:Пом 24 серпня 2014, біля села Петрівське (Шахтарський район) Донецької області) — український військовослужбовець 1-ї роти 1-го батальйону 3-го окремого полку спеціального призначення (Кропивницький). Вчитель історії за освітою. Загинув під час вивезення поранених з кургану Савур-могила біля мосту на виїзді з села Петрівське (Шахтарський район) Донецької області[1].

Життєпис

Олександр Яремчук народився 1989 року у селищі Добровеличківка на Кіровогорадщині. Здобув освіту вчителя історії.

У 2010 році підписав контракт на військову службу. Під час російсько-української війни служив молодшим сержантом 1-ї роти 1-го батальйону 3-го окремого полку спеціального призначення (Кропивницький).

Олександр Яремчук разом із спецпризначенцями на пікапі Mitsubishi L200 24 серпня 2014 року забрали поранених з кургану Савур-могила. Біля мосту на виїзді з села Петрівське (Шахтарський район) Донецької області машину було двічі обстріляно, вона перевернулась і була захоплена російськими бойовиками, які вбили поранених. Група, що була направлена на пошук загиблих, не змогла знайти тіла. Можливо, його тіло разом зі зниклими Темуром Юлдашевим та Віктором Самойловим знайшли в одній могилі біля села Петрівське.

Невизнання загибелі

Щонайменше до 5 вересня 2014 року вважалось, що він знаходився у полоні у бойовиків[2]. Мати Олександра не визнає сина загиблим навіть після експертизи ДНК і наполягає на повторній експертизі.

Тіло захоронене на Кушугумському кладовищі[3]. Був у камуфльованому одязі «британка», татуювань нема[4]

Залишилися батьки і сестра. Мама Вікторія Яремчук є членом координаційної ради об'єднання зниклих безвісти «Надія».[5]

Вшанування

  • Вшановується 24 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[6]

Примітки

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ