-
Дереш Олександр Васильович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 15:44, 13 грудня 2022
Дереш Олександр Васильович | |
---|---|
Молодший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Олекса́ндр Васи́льович Де́реш ( — Шаблон:ДС) — молодший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1974 року у місті Львів; закінчив львівську СШ № 30. Протягом 1993—1994 років проходив строкову службу у Прикордонних військах. 1997 року закінчив Український державний лісотехнічний університет, здобув спеціальність «інженер-технолог деревообробки»; працював менеджером у ЗАТ «Львівтурист». 2005 року закінчив правничий факультет Львівського університету ім. І. Франка, працював за фахом юриста.
Активну участь брав у подіях Революції Гідності. 4 вересня 2014 року пішов до війська добровольцем. Служив солдатом, згодом сержантом. Після демобілізації підписав контракт на військову службу в 44-й артилерійській бригаді. 20106 року після закінчення офіцерських курсів в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного отримав звання молодшого лейтенанта. Командир взводу — старший офіцер батареї, т.в.о. командира 5-ї гарматної артилерійської батареї 2-го гарматного артилерійського дивізіону.
22 серпня 2016 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Врубівка (Попаснянський район).
26 серпня 2016-го похований у Львові, Личаківське кладовище, поле почесних поховань № 76.
Без Олександра лишилася дружина та двоє дітей — донька Марія 2001 р.н. і син Андрій 2006 р.н.
Нагороди та вшанування
- указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].
- у серпні 2015 року нагороджений Почесною відзнакою 44-ї бригади
- недержавою нагородою Орден «Сталевий хрест непереможних».