-
Ідель Ілля Євгенійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 15:46, 13 грудня 2022
| Ідель Ілля Євгенійович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Ілля́ Євге́нійович (Євгенович) Ідель (13 січня 1988, Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область, Українська РСР — 30 серпня 2014, Київ, Україна) — український військовик, учасник війни на сході України, вояк батальйону «Айдар», псевдо «АГС».
Життєвий шлях
Закінчив 9 класів, у Черкасах здобув професію водія; захоплювався картингом. Відслужив строкову службу. Батько помер 2013-го, мама проживала у Києві. Приїхав до Києва восени 2013-го, лишився в часі подій Революції Гідності.
В часі війни — старший оператор, підрозділ диверсійної розвідки, 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Побував удома в короткотерміновій відпустці; супроводжував довезення загиблих побратимів.
30 серпня 2014-го помер в київському шпиталі від важких травм, котрих зазнав у боях з терористами під Луганськом.
По смерті залишилися мама Тетяна Василівна, дружина, 6-річна донька Сніжана, брат, четверо племінників.
Похований у селі Червона Слобода, Черкаський район.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 161/2017 від 13 червня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- 17 листопада 2016 року — нагороджений відзнакою «Почесний громадянин міста Черкаси»[2].
- Нагороджений відзнакою Вільного козацтва Холодного Яру «Холодний Яр» (посмертно)
- У Червонослобідській школі відкрито пам'ятну дошку Іллі Іделю.