-
Губанов Сергій Леонідович: відмінності між версіями
ua>Wolfigelkott |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 21:32, 9 жовтня 2023
Сергій Леонідович Губанов (21 червня 1975 року, м. Стаханов Луганської області, нині Кадіївка — 20 травня 2020 року, поблизу села Трьохізбенка Новоайдарського району) — командир батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області, полковник поліції. Герой України (посмертно).
Біографія
Закінчив Донецький інститут внутрішніх справ (1999) та Національну академію внутрішніх справ (2004).[1]
Мешкав у Сєверодонецьку. Проходив строкову службу в 95 ОАеМБр.[1]
З 1995 пройшов шлях від оперативника карного розшуку Стахановського міського відділу міліції до начальника Луганського міського управління, на початок 2014 року — начальник Ленінського райвідділу міліції м. Луганська.[1]
Був захоплений у полон бойовиками разом з іншими офіцерами міліції. Після визволення брав участь у звільненні Сєвєродонецька, Лисичанська та Рубіжного від незаконних збройних формувань.[2]
Його батьки в Луганську відмовились від сина за проукраїнську позицію.[3]
На посаді комбата — з 6 листопада 2015.[1]
БПСПОП «Луганськ-1» патрулював територію, прилеглу до лінії розмежування, вів антидиверсійну діяльність.[2]
Губанов отримав смертельні поранення під час виконання службових обов'язків 20 травня, приблизно о 21.30 в районі села Трьохізбенка Новоайдарського району. Ще троє бійців отримали тяжкі поранення.[4]
Залишилися батьки, дружина.[1]
Прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом загибелі Губанова.[1]
Прощання із загиблим полковником Губановим відбулося 22 травня в Сєвєродонецьку.[1][5][6]
Похований на кладовищі м.Сєвєродонецьк
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 травня 2020, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[7][8]
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (3 серпня 2016) — за особисту мужність, виявлену під час виконання службового обов'язку, вагомий внесок у боротьбу зі злочинністю, високий професіоналізм та з нагоди Дня Національної поліції України[9]
Примітки
Згадки у ЗМІ
- Луганщина освобожденная. Северодонецк // 29 вер. 2015 р.
- На Луганщині загинув комбат Сергій Губанов // 21 трав. 2020 р
- Яким запам`ятається своїм бойовим побратимам Сергій Губанов
- Герої не вмирають
- У Сєвєродонецьку увіковічнено пам’ять Героя України Сергія Губанова
Джерела
- Леся Шовкун, Дмитро Лиховій, Христина Горобець, Людмила Кліщук. Чотири загиблі герої травня: імена, обличчя й історії // «Новинарня», 1 червня 2020.
Шаблон:Succession Шаблон:Герої України
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6
https://censor.net.ua/ua/news/3196951/komandyr_batalyionu_lugansk1_sergiyi_gubanov_zagynuv_u_rayioni_trohizbenky_sche_troye_biyitsiv_zaznaly
- ↑ 2,0 2,1
http://loga.gov.ua/oda/press/news/spivchuttya_vid_golovi_luganskoyi_oblasnoyi_derzhavnoyi_administraciyi_kerivnika
- ↑
https://espreso.tv/news/2020/05/21/quotmina_bula_zakladena_same_na_nogoquot_chornovol_rozpovila_pro_zagyblogo_na_luganschyni_kombata_gubanova
- ↑
https://lg.npu.gov.ua/news/Informacziya/na-luganshhini-zaginuv-kombat-sergij-gubanov/
- ↑
https://tsn.ua/ato/v-luganskiy-oblasti-poproschalisya-iz-kombatom-yakiy-pidirvavsya-na-mini-1551759.html
- ↑
https://hromadske.ua/posts/podvig-17-ti-ta-najkrajnishij-princip-kim-buv-ta-yak-zaginuv-kombat-lugansk-1-sergij-gubanov
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України полковнику поліції Сергію Губанову // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 21 травня 2020 р.
- ↑ Шаблон:УПУ