-
Діанов Михайло Олександрович: відмінності між версіями
ua>Perohanych |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 23:32, 9 жовтня 2023
Михайло Діанов Михайло Олександрович Діанов | |
---|---|
Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Михайло Олександрович Діанов (псевдо: Мішаня; Шаблон:Н 1 травня 1980[1], Тернопіль) — український військовослужбовець, старший сержант 36 ОБрМП Збройних сил України, оборонець Маріуполя, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» II (2022) та III (2022) ступенів, почесний громадянин міста Тернополя (2022).
Життєпис
Михайло Діанов народився 1 травня 1980 року у місті Тернополі. Має болгарське походження.
Закінчив Тернопільську музичну школу № 1 імені Василя Барвінського (клас фортепіано), Тернопільське професійно-технічне училище № 11.
Разом з друзями організували свій гурт «Особистий підпис».
Російсько-українська війна
Від 2015 року є учасником російсько-української війни. Перший контракт підписав із 79-ю окремою десантно-штурмовою бригадою, де пробув рік та повернувся до Тернополя у відпустку.
Згодом став бійцем батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти. У травні 2022 року окремий загін спеціального призначення «Азов» опублікував у своєму телеграм-каналі фото поранених бійців з «Азовсталі»[2], серед яких є також командир Михайло Діанов[3]. У загоні мав позивний «Мішаня»[4].
21 вересня 2022 року звільнений з полону[1]. За словами сестри бійця, він повернувся з полону дуже виснаженим через недоїдання та поранення[5]. Шаблон:External media
9 жовтня Михайло отримав у подарунок футболку ФК «Шахтар» з номером 36 на честь 36-ї бригади від Ріната Ахметова[6].
Михайло Діанов підтримав проєкт «Дитинство без війни», перерахувавши на евакуацію дітей-сиріт із зони бойових дій 400 тис. грн з грошей, які йому переказали українці на лікування.[7]
Нагороди
- орден «За мужність» II ступеня (14 жовтня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8]
- орден «За мужність» III ступеня (19 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[9];
- почесний громадянин міста Тернополя (2022)[10];
- нагрудний знак «Учасник АТО»;
- нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня;
- нагрудний знак «За зразкову службу»;
- лауреат конкурсу «Людина року-2022» на Тернопільщині[11].
Примітки
Джерела
- Іноземцева, Ю. Від голоду втрачали свідомість. Рідні Михайла Діанова розказали, як знущалися із захисників у полоні (ексклюзив) // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 28 вересня.
- Іноземцева Ю., Єпур, В. «20 хвилин» побували вдома у звільненого з полону Михайла Діанова. Ексклюзив про Захисника «Азовсталі» // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 27 вересня.
- Боденчук, Б. «Мамо, я вільний»: перші слова звільненого з полону захисника «Азовсталі» з Тернополя // Суспільне Новини. — 2022. — 22 вересня.
- Іноземцева, Ю. Він важко поранений, але в строю. Історія бійця з Тернопільщини, який сміливо обороняє «Азовсталь» // 20 хвилин. — 2022. — 12 травня.
- Леся Пиняк. Михайло Діанов, старший сержант 36-ї бригади // Громадське телебачення
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑ 1,0 1,1
https://koordshtab.org/archive/260
- ↑
https://www.bbc.com/ukrainian/features-61399957
- ↑
https://www.0352.ua/news/3388137/polozinskij-prisvativ-virs-zahisnikam-azovstali-i-pokazav-perepisku-z-ternopilskim-bijcem
- ↑
https://nashemisto.dp.ua/2022/05/17/otvazhnye-bojcy-kak-izmenilis-lica-zashhitnikov-azovstali-foto/
- ↑
https://hromadske.ua/posts/visnazhenij-vid-nedoyidannya-ta-poranen-sestra-zvilnenogo-z-polonu-mihajla-dianova-rozpovila-pro-jogo-stan
- ↑
https://suspilne.media/291208-zvilnenomu-z-polonu-mihajlu-dianovu-z-ternopola-podaruvali-futbolu-sahtara/
- ↑
https://tabloid.espreso.tv/zakhisnik-mariupolya-dianov-zadonativ-400-tis-grn-dlya-dityachogo-fondu-polyakovoi
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:Рішення ради
- ↑ На Тернопiльщинi нагородили лауреатiв конкурсу «Людина року-2022» // Місто. — 2023. — 22 лютого.