-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Козаков Сергій Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 05:03, 10 жовтня 2023

Козаков Сергій Васильович
UANs shoulder mark 08h.svg Старший мічманШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Сергі́й Васи́льович Козако́в (  — Шаблон:ДС) — старший мічман 36-ї окремої бригади берегової оборони.

Меморіальна дошка, Очаківська ЗОШ № 2

Життєвий шлях

Закінчив 1993 року Очаківську ЗОШ № 2, пройшов строкову службу проходив у Феодосії. 1997 року повернувся до Очакова, продовжував військову службу, в/ч А 2637.

17 березня 2015 року зголосився поїхати на фронт. Командир підрозділу, начальник лабораторії підготовки та ремонту апаратури самонаведення відділу підготовки самонаведення неконтактних вибухових пристроїв, гідроприладів 84-го арсеналу мінно-торпедного та трального озброєння Військово-морських сил України.

6 квітня 2015-го загинув під Маріуполем, врятувавши життя вісьмох бійців — близько 2-ї години ночі на позиції військових виникла пожежа, Сергій Козаков забіг у намет, де спали вояки, підняв їх по тривозі та виштовхав з намету. Цього часу через пожежу вибухнули набої, Козаченко зазнав поранень, несумісних із життям. За попередньою версією, пожежа сталася внаслідок диверсії терористів.

10 квітня 2015-го похований в Очакові.

Без Сергія лишилися дружина, донька і син.

Нагороди та вшанування

  • Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України).
  • 28 травня 2015 року на навчальному корпусі ЗОШ № 2 відкрито меморіальні дошки випускникам Івану Антошину, Михайлу Губриченку та Сергію Козакову.

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub