-
Козубенко Ігор Сергійович: відмінності між версіями
ua>Andriy.v м (Andriy.v перейменував сторінку з Користувач:Максим Огородник/Козубенко Ігор Сергійович на Козубенко Ігор Сергійович без створення перенаправлення: Відновлення статті в основний простір після доопрацювання) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 05:03, 10 жовтня 2023
Ігор Козубенко Ігор Сергійович Козубенко | |
---|---|
КапітанШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Ігор Сергійович Козубенко (25 травня 1989, м. Ніжин, Чернігівська область — 24 лютого 2022, м. Ніжин, Чернігівська область[1]) — український військовослужбовець, капітан Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
Життєпис
Старший помічник керівника польотів групи керівництва польотів Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України[1].
Навчався в Ніжинській загальноосвітній школі № 3 та в Ніжинському авіаційному ліцеї при загальноосвітній школі № 15. Закінчив Національний авіаційний університет за спеціальністю «інженер авіаційного руху». Проходив стажування в Одеському міжнародному аеропорту[1].
У 2012 році прийняв військову присягу, отримав звання молодшого лейтенанта та посаду «помічника керівника польотів» на Ніжинський авіабазі. На службі в структурі ДСНС України з 2014 року[1].
Під час загибелі знаходився на посаді старшого помічника керівника польотів групи керівництва польотів Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України. Капітан служби цивільного захисту Ігор Козубенко 23 лютого 2022 року заступив на бойове чергування щодо пошуковорятувального забезпечення в єдиній системі проведення авіаційних робіт із пошуку, рятування та пожежогасіння на аеродромі «Ніжин». Вночі 24 лютого з боку російської федерації розпочався масований ракетний обстріл по об'єктах інфраструктури міста Ніжин. Пряме влучання крилатої ракети типу «Калібр» сталося близько 5:30 ранку. Ворог поцілив двічі у командно-диспетчерський пункт. Ігор Козубенко встиг наказати покинути палаюче приміщення[1].
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
Примітки
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Герої ДСНС // Головне управління ДСНС України у Хмельницькій області.
- ↑ Шаблон:УПУ