-
Нетруненко Артем Віталійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.2) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 15:55, 13 грудня 2022
Нетруненко Артем Віталійович | |
---|---|
Шаблон:Wikidata/p373 |
Арте́м Віта́лійович Нетру́ненко[1] (нар. 7 жовтня 1989, Ворошиловград, УРСР — пом. 12 липня 2014, передмістя Луганська, Україна) — український військовик, боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» ЗСУ, позивний «Умар». Загинув у ході війни на сході України у передмісті Луганську. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
Життєпис
Артем Нетруненко мав історичну освіту, закінчив Луганський університет імені Тараса Шевченка 2006—2011 рр за спеціальністю «Історія та основи права». Брав участь у луганському Євромайдані. Мав україно-чеченське походження, мусульманин за віросповіданням та відвідував мечеть[2]. З 2012 року був членом політичної партії «Громадянська позиція».
Російсько-українська війна
Із першого дня створення став до лав батальйону «Айдар», що в складі Збройних Сил України. 25 травня брав участь у бойовій операції із затримання 14 терористів, що пробували зірвати вибори президента України в Новоайдарському районі. Надалі брав участь у визволенні міста Щастя від російських терористів, у боях за селища Металіст та Жовте у передмістях Луганська. Був поранений осколком в ногу.
12 липня 2014 розвідгрупа «Каца» поблизу села Жовте (Слов'яносербський район), під Луганськом, спустилась з висоти вниз, щоб пошукати місце для встановлення «секрету». Група була на чорній Ниві, в машині було п'ять чоловік — «Нельс» за кермом, поруч «Кац» (командир групи). На задньому сидінні «Валькірія» та «Умар», і в багажнику з кулеметом сидів «Святозар». Внизу, у полі, вони спробували розвернутись і підірвались на фугасі, який було закладено в тому місці. За силою вибуху то скоріше була протитанкова міна, хоча були і версії про керований фугас. Сергій Карпенко («Нельс») і Олександр Подрезенко («Кац») загинули одразу, «Валькірію» і «Святозара» викинуло вибуховою хвилею, Артем Нетруненко («Умар») за декілька годин помер у шпиталі від поранень і крововтрати[3][4][5][6][7].
Задля поховання в рідному місті, до визволення Луганська українськими військами від терористів тіло Артема Нетруненка перебувало в морзі Старобільська.[2]
26 лютого 2015 року посмертно нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня[8].
Див. також
- Втрати батальйону «Айдар»
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (до серпня 2014)
- Жертви російського вторгнення в Україну 2014
- Список військовослужбовців, які зникли безвісти під час АТО
Примітки
Посилання
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub
- ↑
https://www.facebook.com/ueic.nvp/posts/557053797750210
- ↑ 2,0 2,1 «Український чеченець віддав життя, захищаючи Батьківщину», 15 липня 2014 року
http://umma.ua/ru/news/ukraine/Ukrainskiy_chechenets_otdal_zhizn,_zashchishchaya_Rodinu/26576 - ↑
http://grytsenko.com.ua/news/view-na-luhanshchyni-vid-minometnoho-postrilu-zahynuv-chlen-hromadjans-koji-pozytsiji-artem-netrunenko.html
- ↑ Спочатку вони потрапили під обстріл Граду… // Nastya Stanko, 13 липня 2014
- ↑ У зоні АТО загинув боєць батальйону «Айдар» з Нетішина // «Незалежний громадський портал», 14 липня 2014
- ↑
http://blogs.lb.ua/maks_levin/272745_aydar_druga_hodka_den_tretiy.html
- ↑ Вручення нагороди бабусі КАЦа
- ↑ Шаблон:УПУ