-
Подгорний Сергій Анатолійович: відмінності між версіями
ua>Andriy.vBot м (заміна синтаксу відповідно до обговорення) |
м (Імпортовано 1 версія) |
||
| (Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
Народився в місті [[Кривий Ріг]], згодом родина переїхала до [[Нова Каховка|Нової Каховки]] на Херсонщину. 1989 року закінчив СПТУ в Кривому Розі, після чого до 1991 року проходив строкову військову службу в Радянській Армії та Збройних Силах України. | Народився 1970 року в місті [[Кривий Ріг]], згодом родина переїхала до [[Нова Каховка|Нової Каховки]] на Херсонщину. 1989 року закінчив СПТУ в Кривому Розі, після чого до 1991 року проходив строкову військову службу в Радянській Армії та Збройних Силах України. | ||
Працював у [[Львівський державний університет фізичної культури|Львівському інституті фізкультури]]. Два роки займався бізнесом в Європі, потім повернувся в Україну, був власником середнього бізнесу (кількох магазинів). Цікавився східною філософією та літературою, був футбольним уболівальником та затятим рибалкою. | Працював у [[Львівський державний університет фізичної культури|Львівському інституті фізкультури]]. Два роки займався бізнесом в Європі, потім повернувся в Україну, був власником середнього бізнесу (кількох магазинів). Цікавився східною філософією та літературою, був футбольним уболівальником та затятим рибалкою. | ||
| Рядок 41: | Рядок 41: | ||
18 серпня 2014 року загинув під час виконання службових обов'язків. В ході операції із затримання диверсантів в смт [[Чорнухине]] ([[Луганська область]]) Сергій першим увірвався до будинку, де перебували проросійські терористи. В будинку були також мирні мешканці, тому під час операції бійці батальйону «Київ-2» не застосовували гранати та інші засоби, ризикуючи власним життям. Сергій дістав смертельні поранення. | 18 серпня 2014 року загинув під час виконання службових обов'язків. В ході операції із затримання диверсантів в смт [[Чорнухине]] ([[Луганська область]]) Сергій першим увірвався до будинку, де перебували проросійські терористи. В будинку були також мирні мешканці, тому під час операції бійці батальйону «Київ-2» не застосовували гранати та інші засоби, ризикуючи власним життям. Сергій дістав смертельні поранення. | ||
20 серпня Сергія з усіма військовими почестями поховали у Новій Каховці. Залишилися батько, дружина та | 20 серпня 2014-го Сергія з усіма військовими почестями поховали у Новій Каховці. Залишилися батько, дружина та пасинок 1990 р.н. | ||
== Нагородження та вшанування пам'яті == | == Нагородження та вшанування пам'яті == | ||
21 серпня 2014 року — за особисту [[мужність]] і [[героїзм]], виявлені у захисті [[Державний суверенітет|державного суверенітету]] та територіальної цілісності України, вірність [[Військова присяга|військовій присязі]], відзначений — нагороджений [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|орденом Богдана Хмельницького]] ІІІ ступеня (посмертно). | * 21 серпня 2014 року — за особисту [[мужність]] і [[героїзм]], виявлені у захисті [[Державний суверенітет|державного суверенітету]] та територіальної цілісності України, вірність [[Військова присяга|військовій присязі]], відзначений — нагороджений [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|орденом Богдана Хмельницького]] ІІІ ступеня (посмертно). | ||
* У Новій Каховці відкрили меморіальну дошку на будинку, де жив Сергій Подгорний. | |||
* Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 5. | |||
* Вшановується 18 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії<ref> | |||
[https://www.youtube.com/watch?v=JaByfmoKVPM 13 разів пролунав Дзвін Пам'яті 18 серпня 2020 року]</ref> | |||
== Примітки == | |||
{{reflist}} | |||
== Джерела == | == Джерела == | ||
| Рядок 60: | Рядок 65: | ||
[[Категорія:Уродженці Кривого Рогу]] | [[Категорія:Уродженці Кривого Рогу]] | ||
[[Категорія:Учасники Євромайдану]] | [[Категорія:Учасники Євромайдану]] | ||
[[Категорія:Нагороджені відзнакою Президента України «Іменна вогнепальна зброя»]] | |||
[[Категорія:Нагороджені відзнакою «Іменна вогнепальна зброя»]] | |||
[[Категорія:Померли в Попаснянському районі]] | [[Категорія:Померли в Попаснянському районі]] | ||
[[Категорія:Поховані в Новій Каховці]] | [[Категорія:Поховані в Новій Каховці]] | ||
[[Категорія:Вояки полку поліції особливого призначення «Київ»]] | |||
Поточна версія на 21:42, 8 жовтня 2023
| Подгорний Сергій Анатолійович | |
|---|---|
| Шаблон:РангМВС | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Сергі́й Анато́лійович Подго́рний (Шаблон:Н 6 грудня 1970, Кривий Ріг, Дніпропетровська область — Шаблон:Пом 18 серпня 2014, Чорнухине, Попаснянський район Луганська область) — сотник 17-ї сотні Самооборони Майдану, рядовий міліції, доброволець МВС України. Загинув під час російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1970 року в місті Кривий Ріг, згодом родина переїхала до Нової Каховки на Херсонщину. 1989 року закінчив СПТУ в Кривому Розі, після чого до 1991 року проходив строкову військову службу в Радянській Армії та Збройних Силах України.
Працював у Львівському інституті фізкультури. Два роки займався бізнесом в Європі, потім повернувся в Україну, був власником середнього бізнесу (кількох магазинів). Цікавився східною філософією та літературою, був футбольним уболівальником та затятим рибалкою.
27 листопада 2013 року прибув до Києва на Євромайдан, де увійшов до складу Самооборони, очоливши 17-ту сотню.
У травні 2014 року добровольцем став до лав БПСМОП «Київ-1», у червні перевівся до БПСМОП «Київ-2». 8 серпня 2014 відряджений до зони АТО. Був відзначений Міністерством внутрішніх справ іменною вогнепальною зброєю.
18 серпня 2014 року загинув під час виконання службових обов'язків. В ході операції із затримання диверсантів в смт Чорнухине (Луганська область) Сергій першим увірвався до будинку, де перебували проросійські терористи. В будинку були також мирні мешканці, тому під час операції бійці батальйону «Київ-2» не застосовували гранати та інші засоби, ризикуючи власним життям. Сергій дістав смертельні поранення.
20 серпня 2014-го Сергія з усіма військовими почестями поховали у Новій Каховці. Залишилися батько, дружина та пасинок 1990 р.н.
Нагородження та вшанування пам'яті
- 21 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
- У Новій Каховці відкрили меморіальну дошку на будинку, де жив Сергій Подгорний.
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 5.
- Вшановується 18 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
Примітки
Джерела
- Указ Президента України № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Їх подвиги відзначено орденами. Посмертно…
- Подгорний Сергій Анатолійович
- Інтерв'ю: Я — сотникШаблон:Ref-ru
- Сергій Підгорний: «Я готовий віддати своє життя за свободу»
- Геройські загинув доброволець батальйону «Київ-2» Сергій ПодгорнийШаблон:Ref-ru