-
Московченко Юрій Дмитрович: відмінності між версіями
ua>Максим Огородник м (Максим Огородник перейменував сторінку з Користувач:Максим Огородник/Московченко Юрій Дмитрович на Московченко Юрій Дмитрович) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 05:09, 10 жовтня 2023
| Юрій Московченко Юрій Дмитрович Московченко | |
|---|---|
 ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Юрій Дмитрович Московченко (позивний «Митрич»; Шаблон:Н м. Чернігів[1]) — український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького II та III ступенів.
Життєпис
Закінчив Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку, Національну академію оборони України. Служив у Південній групі військ (Угорщина), від 1992 — в Україні. Учасник миротворчої місії в Лівані[1].
У 2018—2020 роках брав участь в боях в зоні АТО. Потім виконував обов'язки начальника управління сил підтримки ОК «Північ» Збройних сил України[1].
У перші дні повномасштабного російського вторгнення в Україну під командуванням полковника Юрія Московченка було підірвано 20 мостів, щоб перешкодити російським окупантам захопити Чернігів[1].
Нагороди
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (10 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (3 листопада 2020) — за особисту мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання військового обов’язку та високий професіоналізм[3].
Примітки
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвою:бхне вказано текст - ↑ Указ Президента України від 10 березня 2022 року № 123/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Шаблон:УПУ