-
Олексюк Ігор Петрович: відмінності між версіями
ua>ХЕндрюХ Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 05:11, 10 жовтня 2023
| Ігор Олексюк Ігор Петрович Олексюк | |
|---|---|
 ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Ігор Петрович Олексюк — полковник 56 ОМПБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Біографія
Народився у селищі Підкамінь, що на Львівщині, де й провів дитинство. Середню освіту здобув у місцевій школі, яку закінчив з відзнакою[1].
Вирішив здобути військову професію. Службовий шлях тривав майже 31 рік[2]. За цей час він пройшов усі ланки служби. За його плечима участь у миротворчій місії під керівництвом НАТО у Югославії[3], служба на посаді начальника штабу 128 ОГШБр.
Згодом життєва стежина привела у Мукачево, де й проживав зі сім’єю.
2014 року після початку російської агресії повернувся до лав ЗСУ і служив на різних посадах, в тому числі начальника командного центру ОТУ[4].
Загинув 9 серпня 2022 року під час обстрілу на сході України[5].
Залишилися дружина та двоє дітей[6].
Нагороди
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Примітки
Джерела
- ↑ Попрощалися із полковником Ігорем Олексюком
- ↑ Сьогодні у Мукачеві відбулося прощання ще з одним героєм України (ВІДЕО)
- ↑ Сьогодні у Мукачеві відбулося прощання ще з одним героєм України (ВІДЕО)
- ↑ Ігор Петрович Олексюк.
- ↑ У Мукачеві 15 серпня попрощаються із загиблим полковником Ігорем Олексюком
- ↑ В Мукачівському кафедральному соборі попрощалися з героєм