-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Олещук Микола Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 05:11, 10 жовтня 2023

Микола Олещук
Микола Миколайович Олещук
Погон генерал-лейтенанта ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Микола Миколайович Олещук (Шаблон:Н 25 травня 1972, м. Луцьк, Україна) — український воєначальник, генерал-лейтенант. Командувач Повітряних сил Збройних сил України (від 9 серпня 2021). Герой України (2022).

У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[1].

Життєпис

Микола Олещук народився 25 травня 1972 у місті Луцьку.

Закінчив Житомирське вище училище радіоелектроніки протиповітряної оборони (1994), Харківський військовий університет (2004), Національний університет оборони України (2010).[2]

Службу розпочав у 1994 році у місті Кам'янка-Бузька Львівської області у відділенні бойового управління радіотехнічної батареї С-300 540-го зенітного ракетного полку ППО.[3][4]

До 1998 служив начальником розрахунку ЦВМ і цифрових обчислювачів відділення бойового управління радіотехнічної батареї зенітного ракетного дивізіону ЗРС С-300.[5]

З 1998 по 2002 Микола Миколайович служив на посадах заступника командира дивізіону з озброєння—командира радіотехнічної батареї зенітного ракетного дивізіону; командира зенітного ракетного дивізіону.[2]

Після закінчення навчання у Харківському військовому університет Микола Олещук продовжив службу в зенітних ракетних військах України.[3]

Зокрема, з 2004 по 2006 він був заступником командира бригади з озброєння — начальником технічної частини 160-ї зенітної ракетної бригади. У 2006 - 2009 роках підполковник Олещук служив командиром цієї бригади.[2][6] За підсумками 2008 року 160-та бригада була визнана однією з кращих частин та підрозділів Збройних сил України.[7]

З 2010 по 2012 Микола Олещук був заступником начальника штабу Повітряного командування «Південь».

У 2012 - 2016 роках — заступник начальника штабу Командування Повітряних сил Збройних сил України.

З 2016 по серпень 2021 року полковник (згодом генерал-майор) Олещук був начальником штабу—першим заступником командира новосформованого Повітряного командування «Схід».[2][3][6]

9 серпня 2021 року призначений Командувачем Повітряних сил Збройних сил України.[8][9][10]

Неодноразово залучався до виконання бойових (службових) завдань у складі сил та засобів антитерористичної операції та операції об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей.[3]

У ході повномасштабного російського вторгнення генерал-лейтенант Микола Олещук організував ефективну протиповітряну оборону Києва, Одеси, Львова, Дніпра тощо. Завдяки рішенням генерал-лейтенанта вдалося вивести з-під удару літаки бригад тактичної та транспортної авіації, провести успішне застосування авіації, зенітних ракетних військ та не допущено панування ворожих літаків у повітрі.

10 жовтня 2022 року, під час масованого ракетного удару з боку Росії, його підрозділи у взаємодії з підрозділами ППО Сухопутних військ знищили 1 літак Су-25, 45 ракет різного типу, 22 дрони-камікадзе типу Shahed-136. 11 жовтня 2022 року було знищено вісім таких дронів-камікадзе, 20 крилатих ракет і три БПЛА[11].

Особисте життя

Одружений, має доньку та сина.[3]

Військові звання

Нагороди

Державні:

  • звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[14];
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (26 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[15]

Міністерства Оборони України:

Див. також

Примітки

Джерела


Шаблон:-Шаблон:Командувачі ПС ЗСУ Шаблон:Герої України

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub