-
Омельченко Роман Петрович: відмінності між версіями
ua>VileGecko мНемає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 05:11, 10 жовтня 2023
| Роман Омельченко | |
|---|---|
 ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Рома́н Петро́вич Оме́льченко (* 1982) — полковник Національної Гвардії України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1982 року у місті Канів. Старший брат також був військовим. 2005 року закінчив Харківський інститут внутрішніх військ МВС України — філологічний фвкультет; військовий перекладач. Ще будучи курсантом, під час Помаранчевої революції виїздив на Майдан.
Протягом 2005—2013 років проходив службу по конвоюванню у військовій частині 3026 (Запоріжжя). Проходив навчання в Туреччині у рамках проекту НАТО. Перебував 40 днів в Італії — їздив по обміну досвідом з миротворчими підрозділами. 2011 року в СІЗО спецконтингент напав на караул; Омельченко тоді був т.в.о. командира частини, спроба нападу на вартового була відбита.
В серпні 2013 року призначений на посаду командира третього патрульного батальйону військової частини 3033 в Бердянську. Кінцем 2013-го перебував у відпустці; по телевізору побачив сутички протестуючих з «Барсом». Сам викликався та очолив групу військових з Бердянська. 1 грудня 2013-го в складі групи з 54-х чоловік вирушив на Київ. Стояв в очепленні з кийком і щитом, зазнав атак із запальювальною сумішшю та обкидання камінням.
2014 року закінчив навчання в Національній академії Нацгвардії України.
Був з особовим складом в зоні боїв протягом 2014—2015 років. Підрозділ перебував в Олексіївці, Успенці, Амвросіївці, Талаківці. В Успенці і Олексіївці брав участь в бойових діях. В Талаківці здійснювали бойові чергування. В Олексіївці зазнав мінометної атаки на блокост.
Станом на березень 2015 року — командир третого патрульного батальйону військової частини 3033 Нацгвардії України.
Станом на березень 2019 року — начальник відділу, Головне управління Національної гвардії України[1]. Проживає у місті Київ з дружиною Оленою та сином Макаром.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 741/2019 від 10 жовтня 2019 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом Данила Галицького[2].