Деулінське перемир'я

Деулі́нське переми́р'я — перемир'я, укладене 1 грудня 1618 між Московським царством і Річчю Посполитою терміном на 14,5 років у селі Деуліні поблизу Троїцько-Сергіївського монастиря (тепер місто Сергіїв Посад Московської області) після спроби польського королевича Владислава в 1617—18 захопити Москву.

Участь у цій воєнній кампанії взяли й українські козацькі полки під проводом Петра Сагайдачного, які в критичний момент врятували річпосполитські війська від розгрому під Москвою. На переговорах у Деуліні до складу московської делегації входили бояри Ф. Шереметєв, Д. Мезецький та ін., річпосполитське посольство очолювали А. Надворський, Лев Сапєга, Я. Гонявський.

За умовами Деулінського перемир'я до Речі Посполитої відходили Смоленська й Новгород-Сіверська землі. Деулінське перемир'я не розв'язало політичних суперечностей між обома державами. Ще до закінчення терміну перемир'я Московщина розпочала так звану Смоленську війну, в якій брали участь козацькі полки на чолі з гетьманом Тимофієм Орендаренком, і яка завершилась укладенням Поляновського миру 1634 року.

Джерела та література

• В А. Рубель. Деулінське перемир'я 1618 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• В. О. Щербак. Деулінське перемир'я 1618 // Шаблон:ЕІУ
• Шаблон:Книга

Посилання

• Деулінське перемир'я // Шаблон:Юридична енциклопедія