-
Семанишин Григорій Петрович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
ua>Saharin88 Немає опису редагування |
м (Імпортовано 1 версія) |
||
| (Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
| інше = | | інше = | ||
}} | }} | ||
'''Григо́рій Петро́вич Семани́шин''' ([[29 листопада]] [[1973]] — [[18 січня]] [[2016]]) — доброволець, командир підрозділу [[ДУК ПС]], учасник [[Війна на сході України|російсько-української війни]]. Один із «[[Кіборги (захисники Донецького аеропорту)|кіборгів]]». | '''Григо́рій Петро́вич Семани́шин''' ([[29 листопада]] [[1973]] — [[18 січня]] [[2016]]) — доброволець, командир підрозділу [[Добровольчий український корпус|ДУК ПС]], учасник [[Війна на сході України|російсько-української війни]]. Один із «[[Кіборги (захисники Донецького аеропорту)|кіборгів]]». | ||
== Життєпис == | == Життєпис == | ||
Закінчив івано-франківську ЗОШ № 5. Одружився 07.02.1996 року, проживав із дружиною Лесею та з донькою Семанишин Веронікою у м. Івано-Франківську по вул. Надвірнянська, але після розлучення 2009 році переїхав в с. Горохолино, де колись проживала його бабця. Другий раз одружився 2015 році на Світлані — дітей не було. Майстер спорту з боротьби. | Закінчив івано-франківську ЗОШ № 5. Одружився 07.02.1996 року, проживав із дружиною Лесею та з донькою Семанишин Веронікою у м. Івано-Франківську по вул. Надвірнянська, але після розлучення 2009 році переїхав в с. Горохолино, де колись проживала його бабця. Другий раз одружився 2015 році на Світлані — дітей не було. Майстер спорту з боротьби. | ||
Багато років підтримував ВО «Свобода» та брав участь у політичних акціях і мітингах. Поїхав працювати далекобійником до Польщі. 2013 року, перебуваючи в Німеччині, довідався про Майдан. 18 січня 2014 року він вже був на Хрещатику. | Багато років підтримував [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|ВО «Свобода»]] та брав участь у політичних акціях і мітингах. Поїхав працювати далекобійником до Польщі. 2013 року, перебуваючи в Німеччині, довідався про [[Революція гідності|Майдан]]. 18 січня 2014 року він вже був на Хрещатику. | ||
На початку червня з Майдану добровольцем поїхав у зону бойових дій, псевдо «Семен», начальник штабу Окремої тактичної групи імені капітана Воловика Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Двічі був на зачистці [[Карлівка (Мар'їнський район)|Карлівки]], одним із перших відстоював ДАП. За його словами, в одному з боїв загін з 36 чоловік протистояв проти ополченців, серед яких були і «спецназівці», під час атаки загинуло 3 вояки та 1 поранений, втрати у противника оцінено десятками убитих. | На початку червня з Майдану добровольцем поїхав у зону бойових дій, псевдо «Семен», начальник штабу Окремої тактичної групи імені капітана Воловика Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Двічі був на зачистці [[Карлівка (Мар'їнський район)|Карлівки]], одним із перших відстоював ДАП. За його словами, в одному з боїв загін з 36 чоловік протистояв проти ополченців, серед яких були і «спецназівці», під час атаки загинуло 3 вояки та 1 поранений, втрати у противника оцінено десятками убитих. | ||
Від його псевда «Семен» назвали бойову групу «Семінарія». Брав участь у боях за Іловайськ, Дебальцеве, Опитне, Піски. 18 січня 2016 року загинув поблизу ДАП в результаті підриву на вибуховому пристрої з розтяжкою, коли з групою повертався із завдання. Лікарі боролися за його життя, але їм це не вдалося. | Від його псевда «Семен» назвали бойову групу «Семінарія». Брав участь у [[Бої за Іловайськ|боях за Іловайськ]], [[Бої за Дебальцеве (2015)|Дебальцеве]], Опитне, [[Бої за Піски|Піски]]. 18 січня 2016 року загинув поблизу ДАП в результаті підриву на вибуховому пристрої з розтяжкою, коли з групою повертався із завдання. Лікарі боролися за його життя, але їм це не вдалося. | ||
22 січня 2016 року похований з військовими почестями в м. Івано-Франківську, Меморіальний сквер. Увесь шлях похоронної процесії був викладений свічками, люди проводжали на колінах. | 22 січня 2016 року похований з військовими почестями в м. Івано-Франківську, Меморіальний сквер. Увесь шлях похоронної процесії був викладений свічками, люди проводжали на колінах. | ||
| Рядок 45: | Рядок 45: | ||
== Нагороди == | == Нагороди == | ||
* В 2021 році був нагороджений [[Орден «За мужність»|орденом «За мужність»]] III ступеня (посмертно)<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/972021-37349 Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>. | * В 2021 році був нагороджений [[Орден «За мужність»|орденом «За мужність»]] III ступеня (посмертно)<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/972021-37349 Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>. | ||
* Нагороджений відзнакою [[ДУК ПС]] «[[Бойовий Хрест Корпусу]]» (посмертно)<ref>{{cite web |url=https://pravyysektor.info/duk-ps-nakazy-2018/nakaz-no-8818|title=Наказ № 88/17 від 18 січня 2018 року|website=PravyySektor.info|publisher=Офіційний сайт НВР «[[Правий сектор]]»|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211027193430/https://pravyysektor.info/duk-ps-nakazy-2018/nakaz-no-8818|archivedate=27 жовтня 2021}}</ref>. | * Нагороджений відзнакою [[Добровольчий український корпус|ДУК ПС]] «[[Бойовий Хрест Корпусу]]» (посмертно)<ref>{{cite web |url=https://pravyysektor.info/duk-ps-nakazy-2018/nakaz-no-8818|title=Наказ № 88/17 від 18 січня 2018 року|website=PravyySektor.info|publisher=Офіційний сайт НВР «[[Правий сектор]]»|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211027193430/https://pravyysektor.info/duk-ps-nakazy-2018/nakaz-no-8818|archivedate=27 жовтня 2021}}</ref>. | ||
== Вшанування пам'яті == | == Вшанування пам'яті == | ||
* У березні 2016 року | * У березні 2016 року на фасаді 5-ї школи в Івано-Франківську встановили меморіальну дошку; | ||
* 20 травня 2016 року | * 20 травня 2016 року біля стін Горохолинського НВК відкрито меморіальну дошку Григорію Семанишину; | ||
* 25 квітня 2019 року йому присвоєно звання «[[Почесні громадяни Івано-Франківська|Почесний громадянин міста Івано-Франківська]]» (посмертно). | * 25 квітня 2019 року йому присвоєно звання «[[Почесні громадяни Івано-Франківська|Почесний громадянин міста Івано-Франківська]]» (посмертно). | ||
* Вшановується в [[Меморіальний комплекс «Зала пам'яті»|меморіальному комплексі «Зала пам'яті»]], в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня<ref>{{cite web |url=https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/18/dzvin-pamyati-prolunav-odinadczyat-raziv%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/|title=В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників|website=mil.gov.ua|publisher=Офіційний сайт [[Міністерство оборони України|Міністерства оборони України]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220118101425/https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/18/dzvin-pamyati-prolunav-odinadczyat-raziv%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/|archivedate=18 січня 2022|accessdate=18 січня 2022}}</ref><ref>{{YouTube|dqmDpoaSJSE|Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня|logo=1|start=110s}}</ref>. | * Вшановується в [[Меморіальний комплекс «Зала пам'яті»|меморіальному комплексі «Зала пам'яті»]], в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня<ref>{{cite web |url=https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/18/dzvin-pamyati-prolunav-odinadczyat-raziv%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/|title=В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників|website=mil.gov.ua|publisher=Офіційний сайт [[Міністерство оборони України|Міністерства оборони України]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220118101425/https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/18/dzvin-pamyati-prolunav-odinadczyat-raziv%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/|archivedate=18 січня 2022|accessdate=18 січня 2022}}</ref><ref>{{YouTube|dqmDpoaSJSE|Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня|logo=1|start=110s}}</ref>. | ||
| Рядок 65: | Рядок 65: | ||
{{Ukraine-mil-bio-stub}} | {{Ukraine-mil-bio-stub}} | ||
{{Учасники РУВ|загинув=так}} | {{Учасники РУВ|загинув=так}} | ||
{{Бібліоінформація}} | |||
[[Категорія:Уродженці Богородчанського району]] | [[Категорія:Уродженці Богородчанського району]] | ||
[[Категорія:Учасники Євромайдану]] | [[Категорія:Учасники Євромайдану]] | ||
| Рядок 72: | Рядок 72: | ||
[[Категорія:Діячі Правого сектора]] | [[Категорія:Діячі Правого сектора]] | ||
[[Категорія:Почесні громадяни Івано-Франківська]] | [[Категорія:Почесні громадяни Івано-Франківська]] | ||
[[Категорія:Кіборги Донецького аеропорту]] | |||
Поточна версія на 21:46, 8 жовтня 2023
| Семанишин Григорій Петрович Командир підрозділу ДУК ПС | |
|---|---|
| Командир підрозділу ДУК ПС | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Григо́рій Петро́вич Семани́шин (29 листопада 1973 — 18 січня 2016) — доброволець, командир підрозділу ДУК ПС, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».
Життєпис
Закінчив івано-франківську ЗОШ № 5. Одружився 07.02.1996 року, проживав із дружиною Лесею та з донькою Семанишин Веронікою у м. Івано-Франківську по вул. Надвірнянська, але після розлучення 2009 році переїхав в с. Горохолино, де колись проживала його бабця. Другий раз одружився 2015 році на Світлані — дітей не було. Майстер спорту з боротьби.
Багато років підтримував ВО «Свобода» та брав участь у політичних акціях і мітингах. Поїхав працювати далекобійником до Польщі. 2013 року, перебуваючи в Німеччині, довідався про Майдан. 18 січня 2014 року він вже був на Хрещатику.
На початку червня з Майдану добровольцем поїхав у зону бойових дій, псевдо «Семен», начальник штабу Окремої тактичної групи імені капітана Воловика Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Двічі був на зачистці Карлівки, одним із перших відстоював ДАП. За його словами, в одному з боїв загін з 36 чоловік протистояв проти ополченців, серед яких були і «спецназівці», під час атаки загинуло 3 вояки та 1 поранений, втрати у противника оцінено десятками убитих.
Від його псевда «Семен» назвали бойову групу «Семінарія». Брав участь у боях за Іловайськ, Дебальцеве, Опитне, Піски. 18 січня 2016 року загинув поблизу ДАП в результаті підриву на вибуховому пристрої з розтяжкою, коли з групою повертався із завдання. Лікарі боролися за його життя, але їм це не вдалося.
22 січня 2016 року похований з військовими почестями в м. Івано-Франківську, Меморіальний сквер. Увесь шлях похоронної процесії був викладений свічками, люди проводжали на колінах.
Залишилися від першого одруження — донька Вероніка та вагітна, на той час, друга дружина Світлана, батьки Зінаїда та Петро. 27 березня 2016 року друга дружина Григорія народила хлопчика. Таким чином залишилось двоє дітей — Вероніка і син, який народився 2016 роціШаблон:Джерело.
Нагороди
- В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно)[2].
Вшанування пам'яті
- У березні 2016 року на фасаді 5-ї школи в Івано-Франківську встановили меморіальну дошку;
- 20 травня 2016 року біля стін Горохолинського НВК відкрито меморіальну дошку Григорію Семанишину;
- 25 квітня 2019 року йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Івано-Франківська» (посмертно).
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня[3][4].
Примітки
Джерела
- На Прикарпатті відкрили меморіальну дошку
- Семанишин Григорій Петрович
- У зоні АТО загинув прикарпатець Григорій Семанишин
- Герої поміж нас
- Біля ДАП загинув командир групи ДУК
Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Бібліоінформація
- ↑ Указ Президента України № 97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑
https://pravyysektor.info/duk-ps-nakazy-2018/nakaz-no-8818
- ↑
https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/18/dzvin-pamyati-prolunav-odinadczyat-raziv%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/
- ↑ Шаблон:YouTube