-
Скиба Петро Павлович: відмінності між версіями
м (Імпортовано 1 версія) |
м (Імпортовано 1 версія) |
||
| (Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Військовик2 | {{Військовик2 | ||
| ім'я = | | ім'я = Скиба Петро Павлович | ||
| оригінал імені = | | оригінал імені = | ||
| портрет = | | портрет = | ||
| Рядок 57: | Рядок 57: | ||
* Указом Президента України № 373/2017 від 17 листопада 2017 року, ''за громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності, особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України'' нагороджений [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|орденом Богдана Хмельницького]] III ступеню<ref>{{УПУ|373/2017|17 листопада 2017|Про відзначення державними нагородами України|link=http://www.president.gov.ua/documents/3732017-23054}}</ref>. | * Указом Президента України № 373/2017 від 17 листопада 2017 року, ''за громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності, особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України'' нагороджений [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|орденом Богдана Хмельницького]] III ступеню<ref>{{УПУ|373/2017|17 листопада 2017|Про відзначення державними нагородами України|link=http://www.president.gov.ua/documents/3732017-23054}}</ref>. | ||
* [[Відзнака міністерства оборони України «Доблесть і честь»|Відзнака Міноборони України «Доблесть і честь»]]. | * [[Відзнака міністерства оборони України «Доблесть і честь»|Відзнака Міноборони України «Доблесть і честь»]]. | ||
* Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України «Сталевий хрест» (2022)<ref>{{Cite web|url=https://slavuta-mvk.gov.ua/archives/42625|title=Дякую захисникам Славутської громади|language=Українська}}</ref> | * [[Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»|Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України «Сталевий хрест»]] (2022)<ref>{{Cite web|url=https://slavuta-mvk.gov.ua/archives/42625|title=Дякую захисникам Славутської громади|language=Українська}}</ref> | ||
* [[Медаль «За жертовність і любов до України»]] Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета | * [[Медаль «За жертовність і любов до України»]] Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета | ||
* 5 серпня 2017 нагороджений Знаком народної пошани «За розбудову України»<ref>[http://www.vto-orden.com.ua/catalog/layer/5-serpnya-2017-roku-den-profesionala 5 серпня 2017 року — День Професіонала], 05.08.2017</ref>. | * 5 серпня 2017 нагороджений Знаком народної пошани «За розбудову України»<ref>[http://www.vto-orden.com.ua/catalog/layer/5-serpnya-2017-roku-den-profesionala 5 серпня 2017 року — День Професіонала] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170808154422/http://www.vto-orden.com.ua/catalog/layer/5-serpnya-2017-roku-den-profesionala |date= 8 серпня 2017 }}, 05.08.2017</ref>. | ||
* Медаль «За службу в Іраку». | * Медаль «За службу в Іраку». | ||
* [[Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР»|Орден «За службу Батьківщині в Збройних силах СРСР»]] | * [[Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР»|Орден «За службу Батьківщині в Збройних силах СРСР»]] III ступеня. | ||
* Медалі [[Медаль «За бойові заслуги»|«За бойові заслуги»]], «Від вдячного афганського народу» та ін. | * Медалі [[Медаль «За бойові заслуги»|«За бойові заслуги»]], «Від вдячного афганського народу» та ін. | ||
* Іменна зброя | * Іменна зброя | ||
== Наукові праці == | == Наукові праці == | ||
| Рядок 86: | Рядок 86: | ||
{{Учасники РУВ}} | {{Учасники РУВ}} | ||
[[Категорія:Уродженці Маневицького району]] | [[Категорія:Уродженці Маневицького району]] | ||
[[Категорія:Випускники Національного університету оборони України | [[Категорія:Випускники Національного університету оборони України]] | ||
[[Категорія:Випускники Міжрегіональної академії управління персоналом]] | [[Категорія:Випускники Міжрегіональної академії управління персоналом]] | ||
[[Категорія:Українські миротворці]] | [[Категорія:Українські миротворці]] | ||
Поточна версія на 05:18, 10 жовтня 2023
| Скиба Петро Павлович | |
|---|---|
 ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Шаблон:External media Петро Павлович Скиба — український кадровий військовослужбовець, танкіст, миротворець, полковник Збройних сил України, перший командир 3-го окремого танкового батальйону «Звіробій», у 2014, 2015-2016 рр. — перший заступник міського голови міста Нетішина, 2016-2017 рр. - командир 21 окремого мотопіхотного батальйону "Сармат", 2017-2018 - начальник штабу - перший заступник командира кадру корпусу резерву.
Життєвий шлях
Народився 1963 року у селі Велика Ведмежка Маневицького району Волинської області. 1980 закінчив Київське суворовське військове училище, а 1984 — Челябінське вище танкове командне училище, з золотою медаллю.
З 1984 по 2006 проходив військову службу на посадах командира танкового взводу, танкової роти, начальника штабу і командира танкового батальйону, першого заступника командира та начальника штабу механізованого полку, начальника штабу та командира механізованої бригади, начальника військово-наукової групи оперативного командування. 1996 року закінчив Академію Збройних сил України.
За часів СРСР пройшов війну в Афганістані (1987—1989), у складі українського миротворчого контингенту служив в Іраку (2005). Звільнився в запас 2006 року у званні полковника.
2008 року закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом. З 2007 — завідувач сектору з питань внутрішньої політики, а з 2008 по 2010 — начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій Славутської районної державної адміністрації. 2010-го висував свою кандидатуру на виборах міського голови Славути.
Під час Революції Гідності очолював 38-му сотню Самооборони Майдану. Під час протистоянь із «Беркутом» у Маріїнському парку 18 лютого прикривав відхід товаришів і дістав поранення[1].
Після Майдану очолив виборчий штаб свого товариша Олександра Супрунюка на позачергових виборах міського голови Нетішина на Хмельниччині. Після перемоги Супрунюк запропонував Петру Павловичу посаду першого заступника, на якій він пропрацював з червня 2014 до жовтня 2016 року.
На початку вересня 51-річний полковник очолив новосформований 3-й окремий танковий батальйон «Звіробій». З 19 жовтня 2014 по вересень 2015 брав участь в антитерористичній операції на сході України, безпосередньо керував діями підрозділів батальйону під час бойових дій у Волноваському районі, в секторі М (Маріуполь), у районі Донецького аеропорту, у Попаснянському районі. У вересні 2015 року звільнений з військової служби в зв'язку з демобілізацією.
У вересні 2016 року призваний до лав Збройних Сил України. З жовтня 2016 року по квітень 2017 року командував 21 окремим мотопіхотним батальйоном "Сармат", який виконував бойові завдання в районі Павлополя та Волновахи (сектор М).
В березні 2017 року призначений начальником штабу - першим заступником командира кадру корпусу резерву. З жовтня 2017 по квітень 2018 року виконував обов'язки начальника штабу оперативно-тактичного угруповання "Південь" (Кримський напрямок). Звільнений з військової служби у грудні 2018 року.
Одружений, має двох синів. Старший син — також кадровий військовий, воював у зоні проведення АТО.
Нагороди
- Указом Президента України № 373/2017 від 17 листопада 2017 року, за громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності, особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеню[2].
- Відзнака Міноборони України «Доблесть і честь».
- Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України «Сталевий хрест» (2022)[3]
- Медаль «За жертовність і любов до України» Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета
- 5 серпня 2017 нагороджений Знаком народної пошани «За розбудову України»[4].
- Медаль «За службу в Іраку».
- Орден «За службу Батьківщині в Збройних силах СРСР» III ступеня.
- Медалі «За бойові заслуги», «Від вдячного афганського народу» та ін.
- Іменна зброя
Наукові праці
Скиба П.П. «Будівництво і розвиток» Збройних Сил України (шлях від воєнної організації держави до з'єднання). — Славута, 2013..
Скиба П.П. Військові радники в Іраку (хроніка та аналіз діяльності). - Славута, 2012.
Скиба П.П. Проблеми територіальної оборони в Україні. - Славута. 2018.
Скиба П.П. "Звіробій" у війні за Україну (бойовий шлях 2014-2016 років). - Славута. 2018.
Скиба П.П. 100 днів Євромайдану - Славута. 2020.
Примітки
Джерела
- Передвиборча програма кандидата на посаду міського голови, 29.10.2010.
- Як українські танкісти стали страхом для ворогів, 28.01.2015.
- Професія танкіст: Комбат Скиба про монастир, сепарів і бої батальйону «Звіробій», 03.08.2016.
- ↑ «Сповідь екстреміста», 11.03.2014
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://slavuta-mvk.gov.ua/archives/42625
- ↑ 5 серпня 2017 року — День Професіонала , 05.08.2017
