-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Столярчук Мирослав Станіславович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 56: Рядок 56:
[[Категорія:Уродженці Луцька]]
[[Категорія:Уродженці Луцька]]
[[Категорія:Учасники Євромайдану]]
[[Категорія:Учасники Євромайдану]]
[[Категорія:Рота поліції «Світязь»]]
[[Категорія:Померли в Старобешівському районі]]
[[Категорія:Померли в Старобешівському районі]]
[[Категорія:Поховані в Луцькому районі]]
[[Категорія:Поховані в Луцькому районі]]

Поточна версія на 21:53, 8 жовтня 2023

Столярчук Мирослав Станіславович
Шаблон:РангМВС
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Миросла́́в Станісла́вович Столярчу́к ( — Шаблон:ДС) — рядовий роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» МВС України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Брав участь у подіях Революції Гідності. З 4 липня 2014-го — міліціонер, рота патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь». Від 13 серпня — у зоні бойових дій, псевдо «Мирон».

Відчуваючи недобре, 28 серпня зателефонував дружині та попрощався. Загинув 29 серпня під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на дорозі поміж селом Новокатеринівка та хутором Горбатенко. В автобус влучив снаряд, загинуло 6 бійців.

2 вересня тіло Мирослава Столярчука з тілами 87 інших загиблих привезено до запорізького моргу, як невідомий загиблий був під тимчасовим номером 3201.

Була інформація, що Столярчук — у полоні в донецьких терористів, утримувався у приміщенні СІЗО. В грудні 2014-го родині стало відомо, що Мирослав у вересні був помилково похований — у Калинівці Вінницької області, замість В'ячеслава Катрича.

Упізнаний за тестами ДНК, по закінченні юридичних процедур 15 березня 2015-го перепохований у селі Підгайці Луцького району.

Без Мирослава залишилися дружина Ольга, брат Тарас, мама Людмила Федорівна, доньки 1999 р. н. Христина та 2011 р. н. Калина

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub