-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Фарісей Анатолій Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Військовик2
{{Військовик2
| ім'я                = {{PAGENAME}}
| ім'я                = Фарісей Анатолій Олександрович
| оригінал імені      =  
| оригінал імені      =  
| портрет            = Фарісей Анатолій Олександрович.jpg
| портрет            = Фарісей Анатолій Олександрович.jpg

Поточна версія на 21:55, 8 жовтня 2023

Фарісей Анатолій Олександрович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Анато́лій Олекса́ндрович Фарісе́й (, с. Шепіївка, Калинівський район, Вінницька область, Українська РСР — Шаблон:ДС, с. Кримське, Новоайдарський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Позивний «Фарік».

Біографія

Народився 1974 року в селі Шепіївка на Вінниччині. По закінченні 8 класів сільської школи вступив до Вінницького вищого професійного училища № 4, яке закінчив у 1992 року за спеціальністю кабельника-спайщика. 1992—1994 проходив строкову військову службу в Житомирі. Після армії працював їздовим у колгоспі «Нове життя», доглядав коней та перевозив вантажі. Потім тривалий час працював у Києві експедитором. Брав участь у подіях Революції Гідності.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України 29 серпня 2014 року був призваний на військову службу за частковою мобілізацією та зарахований до складу 54-го окремого розвідувального батальйону, в/ч А2076, м. Новоград-Волинський, Житомирська область.

Протягом 2014—2015 брав участь в антитерористичній операції на сході України. Після демобілізації повернувся до мирного життя. 15 березня 2016 вступив на військову службу за контрактом і знову вирушив на фронт.

Молодший сержант, стрілець — помічник гранатометника 2-го взводу 9-ї роти 3-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, смт Черкаське, Дніпропетровська область.

15 лютого 2017 року близько 23:05 загинув під час бойового чергування від осколкових поранень голови в результаті мінометного обстрілу противником взводного опорного пункту поблизу села Кримське Новоайдарського району Луганської області.

18 лютого похований на кладовищі рідного села Шепіївка.

Неодружений, батьки померли, залишився брат.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].

У червні 2018 року в м. Вінниця на фасаді будівлі Державного професійно-технічного навчального закладу «Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище» встановлені меморіальні дошки чотирьом випускникам навчального закладу, які загинули на Сході, серед яких і Анатолій Фарісей[2].

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ