Шевчук Андрій Сергійович

Шевчук Андрій Сергійович
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Андрі́й Сергі́йович Шевчу́к (4 червня 1979 — 29 серпня 2014) — солдат резерву Міністерства внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.

Бойовий шлях

Брав участь у подіях Революції Гідності. З травня 2014-го доброволець, старший сапер, інженерно-саперний взвод, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Орест». Телефонував до батька — колишнього військовика — й розпитував про певні тонкощі використання військової техніки. 28 серпня зазнав поранення в бойовій сутичці з терористами.

Ймовірно, пішов на прорив самостійно, загинув у Червоносільському — в обідньому часі російські танки обстріляли село, щоб примусити бійців батальйону «Донбас» здатися.

3 вересня тіло «Ореста» разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі як невідомий захисник України.

Упізнаний за тестами ДНК. Без Андрія лишилися батьки, дружина, донька, сестра.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• 1 липня 2015-го на честь Андрія його позивним («Орест») — названо один із танків 46-го окремого батальйону «Донбас-Україна».

Джерела

• Шевчук Андрій Сергійович
• Як бійці добробатів поминали побратимів, загиблих під Іловайськом
• Іловайськ. Точка неповернення. Батько
• Шаблон:УПУ