-
Квасков Євген Ігорович: відмінності між версіями
ua>TohaomgBot м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 10:46, 15 жовтня 2023
Квасков Євген Ігорович | |
---|---|
Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Євген Ігорович Квасков, позивний «Качкар» (5 лютого 1979, Київ — 28 квітня 2023, Бахмутський район) — громадський діяч, освітянин, доброволець, військовослужбовець Збройних сил України, мінометник, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 5 лютого 1979 року в м. Київ.
У шкільні роки захоплювався хімією, зокрема порохами. Переможець та призер всеукраїнських олімпіад та турнірів з хімії[1], конкурсів наукових робіт з хімії та екології. Член Малої академії наук України (секція - екологія та хімія).
Рішенням Міністерства освіти України від 30.03.1995 р. №275 за перемогу у ІІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії Євгену надано право вступу без вступних іспитів до вищого навчального закладу на спеціальність, де хімія є профільним предметом.
У 1995 р. закінчив Київський природничо-науковий ліцей № 145 на відмінно (з успішним освоєнням факультативів з фізики, хімії, маркетингу).
У 1995 р. вступив на бакалаврську програму "Екологія" до Національного університету "Києво-Могилянська академія" . У 1996 р. там же вступив на бакалаврську програму "Економіка", поєднуючи навчання на обох факультетах.
Випускник Національного університету "Києво-Могилянська академія: бакалаврської програми «Економіка» 2000 р. та магістерської програми «Інформаційні управляючі системи та технології» 2003 р. Також є випускником Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана: магістерська програма «Банківський менеджмент» 2003 р. Проходив навчання у Національній академії державного управління при Президентові України.
Експерт у галузі маркетингу, понад 10 років досвіду на керівних посадах у провідних українських банках.Шаблон:Джерело
Голова Громадської спілки «Центр національно-патріотичного виховання», яку створив та беззмінно очолював з 2016 р. Осавул, фактичний керівник Братства козацького бойового звичаю «Спас» та організатор всіх їхніх акцій. Заступник голови[2] Координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання при Київській міській державній адміністрації[3][4].
21 січня 1990 р. взяв участь у Живому ланцюгу до річниці Акту злуки.
З 2008 р. організатор масштабних заходів національно-патріотичного спрямування: щорічного Живого ланцюга соборності на мосту Патона[5] до Дня соборності України та щорічної патріотичної гри-вишколу «Козак-квест» для школярів Києва — це десятки тисяч учасників за 15 років проведення заходів. Також організатор багатьох тематичних виставок до історичних подій, показових виступів, тренінгів, іншої роботи з національно-патріотичного виховання, як в Україні (у першу чергу — у Києві), так і за межами України.Шаблон:Джерело
Учасник Революції гідності 2013 р.Шаблон:Джерело
Волонтер пенітенціарного душпастирства Української Греко-Католицької Церкви[6]Шаблон:Не АДШаблон:Нема в джерелі, організатор «Козацького гарту» у колоніях для неповнолітніх у 2014—2019 роках[7]Шаблон:Не АД, де Євген особисто працював із засудженими.
Доброволець, який став до зброї з першого дня повномасштабного вторгнення. З 25.02.2022 р. захищав Київ, далі — виконував бойове завдання на кордоні з білоруссю, надалі - взяв участь у обороні Бахмута на Донеччині.
Старший солдат старший навідник міномета у мінометній батареї 207 окремого батальйону 241 обр ТрО ЗСУ.
Загинув під Бахмутом 28.04.2023 р., на надскладній ділянці фронту, у бою проти російських окупантів, до останнього намагаючись евакуювати важкопораненого побратима.
04.05.2023 р. відспіваний у церкві Святого Миколая Мир Лікійського на Аскольдовій Могилі. Церемонію прощання проведено на Майдані Незалежності у м. КиєвіШаблон:Джерело. Похований з військовими почестями на Берковецькому кладовищі у Києві (сектор 86, Алея почесних поховань).
Вшанування пам'яті
Пісня «На своїй землі»[8] (пам'яті Євгена Кваскова)
Нагороди та подяки
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[9] — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку (2023)
- Медаль «Честь. Слава. Держава» (посмертно) — за мужність, патріотизм, високу громадянську позицію (2023)Шаблон:Джерело
- Подяка Київського міського голови з нагоди Дня захисників і захисниць України від 14.10.2022 р. № 112942 — за особисту мужність і відвагу при здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні агресії в напрямку м. Києва, бездоганне виконання службових обов'язків, високий професіоналізм
- Почесна відзнака від всеукраїнського благодійного фонду «Україна-ЮНЕСКО» — за волонтерський вклад у збереження України (2022)
- Подяка від Департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації — за професіоналізм та вагомий внесок у розвиток національно-патріотичного виховання молоді міста Києва
Примітки
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Бібліоінформація
- ↑ турнірах з хіміїШаблон:Bare-inline
- ↑
https://dms.kyivcity.gov.ua/files/docs/kor_rada_N_625.pdf
- ↑
https://dms.kyivcity.gov.ua/files/docs/kord_rada_1346_2017.PDF
- ↑
https://dms.kyivcity.gov.ua/files/docs/kord_rada_1998_2018.PDF
- ↑
https://suspilne.media/200059-u-kievi-organizuvali-zivij-lancug-do-dna-sobornosti-ukraini/
- ↑
https://prison-pastoral.blogspot.com/
- ↑
https://prison-pastoral.blogspot.com/search?q=квасков
- ↑
https://music.youtube.com/watch?v=sDfrM5j26QI
- ↑
https://www.president.gov.ua/documents/5492023-47997