-
Цеголко Святослав Петрович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Reformat 1 URL (Wayback Medic 2.5)) #IABot (v2.0.9.5) (GreenC bot) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 11:57, 15 жовтня 2023
Святослав Петрович Цеголко (Шаблон:Н , м. Бурштин, Україна) — український журналіст та телеведучий.
Прессекретар Президента України Петра Порошенка (від 10 червня 2014[1] року до 17 травня 2019[2]).
Життєпис
Святослав Цеголко народився 30 квітня 1979 року у місті Бурштині Галицького району Івано-Франківської области України.[3]
Навчався в Львівській загальноосвітній школі № 80 та гуманітарній гімназії (1996), факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка (2001), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2012, маґістр, спеціальність — міжнародне право).
Працював журналістом газети «Разом» (Львів, 1996—1997), головним редактором журналу «Молода дипломатія» (Львів, 1997—2001), журналістом газети «Поступ» (Львів, 1998—2000), дописувачем газети «За вільну Україну» (Львів, 1999—2000), редактором міжнародних і національних новин на радіо «Люкс FM» (Львів, 1999—2001), репортером, співавтором програми «Спецрепортер» телеканалу «Новий канал» (2001—2004): на 5 каналі: репортер (2004—2005), автор програми «Час: Важливо» та фільму «Українська революція: за півкроку до крові» (2005), спеціальний кореспондент (2005—2006), автор документальних проєктів «П'яте скликання», «Шосте скликання», «Українська незалежність», «Рік 2006», «Українська незалежність: рік 2007», редактор програми «Час: Важливо» (2006—2007), ведучий теледебатів перед достроковими парламентськими виборами (2007), шеф-редактор проєктів (2006—2007), ведучий програми «Час» (2007—2014); прессекретарем президента України (2014—2019).
Санкції
Святослав Цеголко внесений у санкційний список Російської Федерації від 1 листопада 2018 року[4].
Родина
Одружений, з дружиною Анною виховують двох дітей: дочку Софія і сина Назара.
Батько — Петро Павлович Цеголко (нар. 3 листопада 1956[5]) — громадсько-політичний діяч. Депутат Львівської обласної ради (2020)[6]. Працював представником Нацради з питань телебачення і радіомовлення (2001—2021)[7]. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2016)[8].
Нагороди
- заслужений журналіст України (2008)[9],
- премія Телетріумф у номінації «Репортер» (2005),
- лауреат «Журналіст року в галузі електронних ЗМІ» (2008)[10]
- орден «За заслуги» III ступеня (2019)[11].
Див. також
Примітки
Джерела
- Святослав Цеголко // my.рейтинги.
- Цеголко Святослав Петрович // LB. — 2014. — 11 червня.
- Цеголко Святослав // Ліга.Досьє. — 2021. — 29 квітня.
- Прес-секретар Президента України // Адміністрація Президента України.
Посилання
Шаблон:Президент України Шаблон:Бібліоінформація
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://m.ednist.info/dossier/199
- ↑ Це визнання роботи Порошенка, — Цеголко про свою появу у санкційному списку Росії Джерело: https://censor.net/ua/n3094578 // Цензор.нет. — 2018. — 1 листопада.
- ↑ Львівська обласна рада // ЦВК 2020.
- ↑ Цеголко Петро Павлович // ПолітХаб.
- ↑ У Львові буде новий представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення // DailyLviv. — 2021. — 1 листопада.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
http://ludinaroku.com.ua/archive/laureaty/2008
- ↑ Шаблон:УПУ
- Прессекретарі Президента України
- Уродженці Бурштина
- Журналісти Києва
- Випускники факультету журналістики Львівського університету
- Українські журналісти
- Телеведучі «5 каналу»
- Учасники Помаранчевої революції
- Персоналії за алфавітом
- Лауреати всеукраїнського конкурсу «Журналіст року»
- Випускники Класичної гімназії при ЛНУ імені Івана Франка
- Лауреати премії-програми «Людина року»
- Лауреати премії «Телетріумф»