-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Вайда Богдан Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Reformat 1 URL (Wayback Medic 2.5)) #IABot (v2.0.9.5) (GreenC bot)
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 12:10, 15 жовтня 2023


Богда́н Іва́нович Ва́йда (28 квітня 1965, Стебник, Дрогобицька агломерація, Львівська область, УРСР — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — учасник Євромайдану. Помер від кулі снайпера на вулиці Інститутській у Києві, є одним із загиблих протестувальників, названих «Небесною сотнею». Герой України.

Біографія

Богдан Вайда народився 28 квітня 1965 року в селі Стебник на Львівщині (нині адміністративна частина міста Дрогобич)[1]. Він — нащадок українських переселенців із Польщі, батько Іван був виселений 1946 року до України з польського села Кречкова Перемишльського повіту[2].

1983 року Богдан був призваний до лав Радянської армії. Після служби, у 1985 вступив до Львівського технікуму механічної обробки деревини. Закінчив його з відзнакою, працював на Дрогобицькому меблевому заводі[3]. Сім'я спочатку жила в Стебнику, тут на шахті працював батько. Після його смерті Богдан, разом із матір'ю Ганною та сестрою Любов'ю, переїхали до села Летня, Дрогобицького району, тут і жили останні роки[1][2], у дерев'яній хаті, без великих статків[4]. Старша рідна сестра Марія залишилася в Стебнику[2]. Богдан Іванович одруженим не був. Його матір також померла — 13 лютого 2014 виповнився рік від дня її смерті[1].

Вайда Богдан був ревним християнином, патріотом України, активним учасником національного відродження 90-х років[5]. 1990 року він взяв участь у Живому ланцюгу Соборності. Під час парламентських виборів 2007 року був спостерігачем на одній із виборчих дільниць у Луганську[3].

На підтримку Євромайдану, до Києва перший раз приїхав 12 грудня 2013, увійшов до Самооборони Майдану і пробув тут до 18 грудня[3]. Повернувся 19 лютого 2014, був у 12-й сотні Самооборони. Вранці 20 лютого зателефонував своїй сестрі Любові зі словами: «Люба, тут справжня війна! Стріляють…»[1][6]. Розмова увірвалася — Богдана Івановича було вбито пострілом снайпера в голову[1][2] на вулиці Інститутській.

Вшанування пам'яті

Вшанування пам'яті загиблих у Дрогобичі. 20.02.2014

Шаблон:External media

20 лютого 2014 пам'ять загиблих земляків, Вайди Богдана, Шилінга Йосипа та Ушневича Олега, було вшановано на вечірньому народному віче у місті Дрогобич на Львівщині, священики провели поминальні обряди[7].

Вже ввечері 21 лютого тіло Богдана Вайди було привезено до Летні[2]. Слова співчуття з приводу його смерті висловили Дрогобицька райдержадміністрація[8], єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії[5]. Похорон загиблого активіста, на який прийшли сотні людей з навколишніх сіл та міст, відбувся у суботу, 22 лютого 2014. Поховано Богдана Івановича на місцевому цвинтарі, в обряді поховання взяли участь священики з багатьох населених пунктів Дрогобицького району[4][5].

28 квітня 2015 року, в Стебнику на будівлі школи №7 урочисто відкрито та освячено пам'ятну дошку Герою Небесної сотні – Богдану Вайді. [9]

Нагороди

Див. також

Примітки

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Список загиблих учасників Євромайдану Шаблон:Герої України