-
Ушневич Олег Михайлович: відмінності між версіями
ua>ROMANTYS (→Біографія: вікіфікація) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 12:11, 15 жовтня 2023
Ушне́́вич Оле́г Миха́йлович (Шаблон:Н20 червня 1982, місто Дрогобич, Львівська область, УРСР — Шаблон:†20 лютого 2014, Київ, Україна) — громадський активіст. Активний учасник Євромайдану. Герой України.
Біографія
Народився в сім'ї працівників Дрогобицького нафтопереробного заводу (теперішнє ВАТ НПК «Галичина») Михайла та Євгенії Ушневич. У віці 2.5 роки мати Олега померла народивши йому молодшого брата, якого разом з Олегом, на перший час, на виховання забрала до себе бабуся Анна, батькова мати зі Сколе, учасниця бойових дій, зв'язкова УПА. Згодом батько одружився вдруге з жінкою Анною, яка замінила хлопцям матір. Олег разом з батьками і сестрою Мар'яною проживали в Дрогобичі, а Роман, будучи ще маленьким залишився в бабусі і тітки в Сколе. Навчався Олег в Дрогобицькій середній школі № 14, потім — у Вищому професійному училищі № 19 м Дрогобича, де здобув фах столяра-різьб'яра . А після — в Університеті Львівська Політехніка на заочній формі, на будівельника. Після закінчення навчання деякий час працював в м Сколе, а потім у торговому центрі «Метро» у місті Львові.
З 2010 року працював за кордоном. На київському Майдані Олег Ушневич був із першого дня.[1] Ймовірно, на певний час Олег Ушневич поїхав з Євромайдану, тому що газета «Факти і коментарі» згадує про прибуття Олега в Київ разом з «Львівською сотнею Майдану» в трагічну ніч протистояння з 18 на 19 лютого 2014 року[2]. Шаблон:Головна Ось як про прибуття «Львівської сотні» згадує майданівець, мешканець Кременчука Андрій Шупик: Шаблон:Текст Зі спогадів активіста Євромайдану тернопільчанина Олексія: Шаблон:Текст Як пізніше дізнався Олексій, цим невідомим був Олег Ушневич. Та подякувати своєму рятівникові він не встиг[2]. 20 лютого 2014 року Олег Ушневич загинув від двох куль снайпера, які влучили в серце. Тіло було перенесено і ідентифіковано в готелі «Україна». Похований у місті Сколе[3]. Згідно інформації на сторінці в соціальній мережі «Вконтакті», Олег не входив ні в яку політичну партію, але щиро підтримував ВО «Свобода», чиї ідеї, програма захисту українців, та їхня послідовність були близькі його власним переконанням. А ще хлопець був переконаний, що він та всі інші люди вийшли на Майдан не за Європу, не проти когось, чи за когось конкретного, а за краще майбутнє наших українських дітей — так він висловився під час подій революції Гідності на своїй сторінці в соц мережах, це підтвердив брат Олега Роман Ушневич — депутат Сколівської міської ради від ВО «Свобода»[4].
Нагороди
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[5]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[6]
Вшанування пам'яті
15 лютого 2015 року у місті Сколе встановили меморіальну дошку на честь Олега Ушневича.[7].
22 грудня 2014 року в Дрогобичі на фасаді будівлі Вищого професійного училища № 19, відкрито меморіальну дошку Олегу Ушневичу, Ігорю Борису та Івану Ісику.[8]
Пам'яті Героя Небесної сотні — Олега Ушневича присвячена частина експозиції історико-краєзнавчого музею «Сколівщина» у місті Сколе.[9]
Галерея
Дрогобичани в молитві за загиблими на Майдані, серед котрих троє з Дрогобиччини
Молитва в Дрогобичі 20 лютого 2014 року за вбитими на Євромайдані
Поминальна молитва в Дрогобичі за вбитими на Євромайдані
Поминальні свічки від дрогобичан в спомин душ людей, вбитих на Євромайдані. Дрогобич, площа Ринок перед ратушею, 20.02.2014
пам'ятний знак на місці загибелі Олега Ушневича
Примітки
Посилання
Джерела
- Про полеглих наших Героїв…, Дрогобич Інфо, 21.02.2014
Шаблон:Список загиблих учасників Євромайдану Шаблон:Герої України
- ↑ Про полеглих наших Героїв…, Дрогобич Інфо, 21.02.2014
- ↑ 2,0 2,1 «Нас оставалось не больше двадцати человек, как вдруг появилась „Львовская сотня“. Словно сам Бог послал этих ребят», Екатерина Копанева, «Факты и комментарии» № 30 (4248), 20 февраля 2015 года
- ↑ Сколівщина поховала Героя України Олега Ушневича, поряд з могилою одного з провідників ОУН Михайла Луцика [https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&url=https://esu.com.ua/search_articles.php%3Fid%3D59415&ved=2ahUKEwi4vLDr1L3yAhVGpIsKHSHKCVAQFnoECAMQAQ&usg=AOvVaw11a8ChSfK2BPqRkltXz5SL&cshid=1629395947230
- ↑ Сторінка Олега Ушневича у ВК.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015
- ↑ У місті Сколе встановили пам'ятний знак на честь Героя України Олега Ушневича, 15 лютого 2015 року
- ↑
https://heroipto.lviv.ua/Меморіальні-дошки-Героям-у-ЗПТО-Львів/
- ↑
https://skole-rada.gov.ua/istorikokraeznavchij-muzej-skolivschina-22-52-02-19-04-2021/