-
Малахова Тетяна Германівна: відмінності між версіями
м (Імпортовано 1 версія) |
м (Імпортовано 1 версія) |
||
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
Рядок 72: | Рядок 72: | ||
Після початку [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|військової агресії Росії проти України]] почала спілкуватися виключно українською мовою: | Після початку [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|військової агресії Росії проти України]] почала спілкуватися виключно українською мовою: | ||
{{text|Коли я була в АТО, до мене підійшов хлопець і каже: «пані Тетяно, дуже люблю ваші вірші, але маю прохання — розмовляйте українською мовою». Я тоді була ще «какая разница» і кажу: «какая разница, главное, что все любим Украину». Та він відповів: «коли я був у полоні, як над нами знущалися! І мої кати розмовляли російською. Тож після звільнення з катівні я не сказав більше ні слова російською». Після цього прохання я поступово почала вчити українську мову і розмовляти нею. Допомогла ще й донька, бо спілкується винятково українською мовою і заборонила з внуками говорити російською, щоб не зросійщувати їх.<ref>[https://lpnu.ua/news/2019/poetesa-tetyana-malahova-u-politehnici-rozpovila-pro-sviy-shlyah-do-ukrayiny-cherez-rosiyu Поетеса Тетяна Малахова у Політехніці розповіла про свій шлях до України через Росію, а до української мови — через війну]</ref>}} | {{text|Коли я була в АТО, до мене підійшов хлопець і каже: «пані Тетяно, дуже люблю ваші вірші, але маю прохання — розмовляйте українською мовою». Я тоді була ще «какая разница» і кажу: «какая разница, главное, что все любим Украину». Та він відповів: «коли я був у полоні, як над нами знущалися! І мої кати розмовляли російською. Тож після звільнення з катівні я не сказав більше ні слова російською». Після цього прохання я поступово почала вчити українську мову і розмовляти нею. Допомогла ще й донька, бо спілкується винятково українською мовою і заборонила з внуками говорити російською, щоб не зросійщувати їх.<ref>[https://lpnu.ua/news/2019/poetesa-tetyana-malahova-u-politehnici-rozpovila-pro-sviy-shlyah-do-ukrayiny-cherez-rosiyu Поетеса Тетяна Малахова у Політехніці розповіла про свій шлях до України через Росію, а до української мови — через війну]{{Недоступне посилання}}</ref>}} | ||
{{text|Нас винищують кулі, вбиває перо<br/>Зайшлим словом стріляють гармати…<br/>Це стокгольмський мовний синдром —<br/>Розмовляти мовою ката.<ref>[https://vgolos.com.ua/news/u-rosiyan-vyhovuvaly-ogydu-do-ukrayintsiv-shhob-nas-ne-shkoda-bulo-vbyvaty-stsenaryst-mosfilmu_876038.html «У росіян виховували огиду до українців, щоб нас не шкода було вбивати», — сценарист Тетяна Малахова] «Вголос»</ref>}} | {{text|Нас винищують кулі, вбиває перо<br/>Зайшлим словом стріляють гармати…<br/>Це стокгольмський мовний синдром —<br/>Розмовляти мовою ката.<ref>[https://vgolos.com.ua/news/u-rosiyan-vyhovuvaly-ogydu-do-ukrayintsiv-shhob-nas-ne-shkoda-bulo-vbyvaty-stsenaryst-mosfilmu_876038.html «У росіян виховували огиду до українців, щоб нас не шкода було вбивати», — сценарист Тетяна Малахова] «Вголос»</ref>}} | ||
Рядок 86: | Рядок 86: | ||
* [[2009 у кіно|2009]]-[[2010 у кіно|2010]] — «Кармеліта. Циганська пристрасть» | * [[2009 у кіно|2009]]-[[2010 у кіно|2010]] — «Кармеліта. Циганська пристрасть» | ||
* [[2008 у кіно|2008]]-[[2010 у кіно|2010]] — «Ранетки» | * [[2008 у кіно|2008]]-[[2010 у кіно|2010]] — «Ранетки» | ||
* [[2007 у кіно|2007]]-[[2009 у кіно|2009]] — | * [[2007 у кіно|2007]]-[[2009 у кіно|2009]] — «Вогонь кохання» | ||
* [[2007 у кіно|2007]] — «Своя команда» | * [[2007 у кіно|2007]] — «Своя команда» | ||
* [[2007 у кіно|2007]] — «Білка в колесі» | * [[2007 у кіно|2007]] — «Білка в колесі» |
Поточна версія на 12:04, 15 жовтня 2023
Шаблон:Однофамільці Тетяна Германівна Малахова (Шаблон:Н 24 серпня 1963, Надеждине, Сахновщинський район, Харківська область, УРСР, СРСР) — українська сценаристка кіно та телебачення, дитяча поетеса, член Національної спілки журналістів України[1], авторка відомого вірша «Здравствуй, мальчик за серым щитом»[2][3].
Життєпис
Народилась 24 серпня 1963 року в селі Надеждине Сахновщинського району. Батько Тетяна Малахової росіянин, з Уралу[4]. Ще у дитинстві разом з батьками переїхала у Горлівку[5].
Закінчила філологічний факультет Донецького державного університету. Працювала вчителькою російської мови. Згодом працювала на телебаченні головним редактором дитячих програм у Київ. У 1998 році для Вєрки Сердючки написала близько 10 мініатюр.
У 2005 році переїхала в Росію у Москву. Працювала на «Мосфільмі», була сценаристкою фільмів та телесеріалів, писала для Євгена Петросяна.
2012 року Тетяна Малахова повернулася в Україну, мешкає у Києві[6].
Під час Революції Гідності була активною учасницею Євромайдану в Києві.
Після початку військової агресії Росії проти України почала спілкуватися виключно українською мовою:
Тетяна Малахова є членкинею політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода» з червня 2019 року[4]. На президентських виборах 2019 року підтримала Руслана Кошулинського[7].
Творчий доробок
- Сценаристка
- 2020 — «Мене звуть Саша»[8]
- 2018 — «Вище тільки кохання»[9]
- 2016 — «Друге життя»
- 2012 — «Черговий ангел-2»
- 2010-2011 — «Інститут шляхетних дівчат»
- 2009-2010 — «Кармеліта. Циганська пристрасть»
- 2008-2010 — «Ранетки»
- 2007-2009 — «Вогонь кохання»
- 2007 — «Своя команда»
- 2007 — «Білка в колесі»
Примітки
Посилання
- Тетяна Малахова, поетеса, сценарист
- Тетяна Малахова на сайті «Obozrevatel»
- «Місяць тому я відчувала себе єврейкою, яка іде окупованим німцями містом»: поетесу Тетяну Малахову цькували через те, що вона не підтримує Порошенка
- Тетяна Малахова: Коли я була «какая разніца»... виступ на Всеукраїнському громадському форумі «За українську мову» 9 листопада 2018
- ↑ Заява від діячів культури України до творчої спільноти світу (за підтримки Міністерства культури) . Міністерство культури України
- ↑ «Здравствуй, мальчик за серым щитом» на Youtube
- ↑ «Хочу забути мову злоби», або Охрипла душа горлівського музиканта «Голос України». 19 серпня 2015
- ↑ 4,0 4,1 Тетяна Малахова: «Я — колишня „какаяразніца“, яка відмовилася говорити мовою окупанта» «Стрічка.ком». 16 вересня 2019
- ↑ «Я знаю чому почалася окупація Донецьк»а – Тетяна Малахова НТА, 19 березня 2019
- ↑ Тетяна Малахова: «Біль України — назавжди в моєму серці» «Infokava»
- ↑ Відомі Українці підтримують Руслана Кошулинського 6 Березня 2019
- ↑ «Твої щирі серіали». Телеканал «1+1» детально розповів про 7 нових серіалів весняного сезону. Телекритика
- ↑ Канал «Україна» представить прем'єру фільму «Вище тільки кохання» Канал «Україна»