-

Сьогодні 26 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Гултур Денис Анатолійович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 15:26, 7 жовтня 2023

Гултур Денис Анатолійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Дени́с Анато́лійович Гултур (  — Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України.

Життєпис

Зі шкільних років проживав у місті Славутич Київської області. Закінчив славутицьку ЗОШ № 3, Чернігівське ПТУ № 18, здобув спеціальність електрозварника ручного зварювання та монтажника технологічного обладнання і конструкцій. Працював за фахом, пройшов строкову службу в ЗСУ. Від 2008 року працював у ВП «Атомремонтсервіс» ДП «НАЕК „Енергоатом“», слюсар 4-го розряду — цех з ремонту тепломеханічного обладнання.

Мобілізований у червні 2014-го, старший солдат, майстер відділення технічного обслуговування автомобільної техніки, рота забезпечення 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь».

2 лютого 2015 року під час транспортування набоїв, паливних матеріалів та харчових продуктів спільна група 25-го ОМПб та 128-ї ОГПБр потрапила в оточення, в селі Рідкодуб БТР військових було підірвано із засідки. Вояки прийняли бій, у якому загинули майор Віталій Шайдюк, старшина Андрій Сабадаш, старші солдати Сергій Гуріч й старший солдат Денис Гултур, солдат Сергій Макаренко зазнав контузії.

Російські терористи після бою дзвонили родині Дениса з його телефону. Через місяць тіло старшого солдата Гултура передано українській стороні.

Похований в Славутичі.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • Указом Президента України № 76/2016 від 1 березня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • у червні 2015 року в Славутицькій ЗОШ № 3 відкрито меморіальні дошки випускникам Денису Гултуру та Сергію Волнухіну.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub