-
Кірись Олексій Сергійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 15:29, 7 жовтня 2023
| Кірись Олексій Сергійович | |
|---|---|
 Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Олексі́й Сергі́йович Кі́рись (Шаблон:Н — Шаблон:С Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис
Народився 1981 року в Млинові Рівненської області, де й проживав.
У лютому 2014 року прийшов до війська добровольцем; старший солдат 1-ї штурмової роти, 24-й окремий штурмовий батальйон ЗСУ «Айдар».
Спочатку був кулеметником, розвідником, згодом — оператором-навідником БМП. Одного разу залишився прикривати роту, що змінювала позицію, та кілька годин стримував напад проросійських терористів — доки не закінчилися набої.
Загинув уночі проти 27 грудня 2015-го під час чергування на спостережному посту поблизу селища Новгородського: під час обстрілу поряд з ним вибухнула граната, ударною хвилею та осколком знесло каску, другий осколок влучив у голову. Олексія намагалися врятувати, по дорозі до госпіталю його серце зупинилося.
Похований у Млинові, 28—30 грудня в районному центрі оголошені днями жалоби.
Без Олексія лишилися мама та молодший брат, який теж воював на російсько-українській війні.
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 216/2016 від 18 травня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- 30 березня 2016 року на фасаді Млинівської гуманітарної гімназії, де навчався Олексій Кірись, йому було відкрито меморіальну дошку[2][3].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 27 грудня[4][5].