-

Сьогодні 23 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Ангел Вадим Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>BunykBot
м (Виправлена суміш розкладок)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:15, 8 жовтня 2023

Вадим Ангел
Вадим Миколайович Ангел
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:ІП

Вади́м Микола́йович А́нгел (1991—2022) — солдат 8-го полку Сил спеціальних операцій ЗСУ, учасник російсько-української війни. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) та має звання «Почесний громадянин міста Хмельницького». Учасник АТО.

Життєпис

Народився в родині Миколи Устимовича і Віри Анатоліївни Ангелів у селі Глибочок Хмельницької області. Прожив усе життя в Хмельницькому куди переїхав разом з родиною ще в дитинстві. Відвідував дитячий садочок № 23. З 1 вересня 1998 року навчався в школі № 14 міста Хмельницький. В 2001 вступив в місцеву Художню школу. Був талановитим художником. У 2005 році брав участь у міському конкурсі де став лауреатом художньої премії імені Людмили Мазур. У 2009 закінчив загальноосвітню школу. Вступив до Вищого професійного училища № 11 м. Хмельницького, яку закінчив у 2010 році. У 2011 призваний на строкову службу у Збройні Сили України, служив у військовій частині А1451-РУ (м. Харків). Після строкової служби працював експедитором на підприємстві «Принцип». Додатковим заробітком було малювання: брав багато замовлень від друзів на малювання портретів. У 2014—2015 роках служив у Збройних силах України, брав участь в АТО на Донбасі. Коли повернувся, працював стропальником у ТДВ «Хмельницькзалізобетон». У 2017—2020 служив за контрактом у 8-му окремому полку Сил спеціальних операцій. У 2019 році одружився. Після закінчення контракту разом з дружиною переїхав жити до Польщі[1].

Після початку повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, приєднався до лав 8-го окремого полку ССО та вирушив на передову[1].

Загибель

Загинув під час виконання бойового завдання біля Сєвєродонецька Луганської області. Боєць потрапив під ворожий мінометний обстріл та отримав смертельні поранення. Залишилися батьки, сестра Олена, дружина Юлія[2].

Похований на Алеї Слави в місті Хмельницький.

Вшанування пам'яті

  • Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • Звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» присвоєно рішенням позачергової дев'ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 23 вересня 2022 року[3].
  • У його колишній художній школі відкрили виставку картин, де представили 85 робіт полеглого воїна[4].

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub