-
Андрієнко Олег Віталійович: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 7; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:16, 8 жовтня 2023
Олег Андрієнко | |
---|---|
Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Оле́г Віта́лійович Андріє́нко ( року, м. Запоріжжя — Шаблон:Пом Шаблон:ДС року, сел. Піски, Покровський район, Донецька область) — старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Із життєпису
Учасник Антитерористичної операції на сході України та операції Об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей.
Мешканець м. Запоріжжя. До ЗС України був призваний в 2015 році за мобілізацією, службу розпочав в 36 ОБрМП. В серпні 2019 року підписав контракт, спочатку у розвідувальний підрозділ 56 ОМПБр, а згодом був переведений до іншої роти на посаду стрільця[1].
Характеризувався лише з позитивної сторони: був стриманим, розумним, спеціалістом з військової справи. Мав неабиякий авторитет у колективі, завжди з позитивним настроєм та презирством до страху. Дуже багато читав літературу з військової тематики (про розвідку, снайперську справу), займався спортом для себе, навіть прямо на позиціях, цікавився зброєю, гарно у ній тямив, вмів добре стріляти.
У складі розвідувального взводу 56 ОМПБр виконував бойові завдання в районі Донецького аеропорту: у 2019 році він разом із побратимами підірвали вхід та вихід у першому колекторі під злітною смугою, це була дуже ризикована операція, проте вона відбулася успішно та надала нашим силам повний контроль над підступами до однієї з передових наших позицій[2].
Загинув під час виконання бойового завдання, близько 15:30 11 січня 2021 року, внаслідок смертельного кульового поранення під час снайперського обстрілу, здійсненого окупаційно-терористичними силами найманців Російської Федерації[3]. За словами волонтерів фонду «Повернись живим», перед обстрілом окупанти розстріляли камери відеоспостереження[4].
Похований 14 січня 2021 року у м. Запоріжжя. Публічна церемонія прощання відбулась на майдані Героїв Революції[1]. У військового залишився син, котрий не досяг однорічного віку, дружина, мати та брат — військовослужбовець того ж підрозділу[5].
Нагороди та вшанування
- Орден «За мужність» III ступеня (18.08.2021, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[6].
- Нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» третього ступеня (посмертно)[7].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 11 січня[8][9].
Див. також
- 37-й окремий мотопіхотний батальйон «Запоріжжя»
- 56-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з січня 2021 року)
Примітки
Посилання
- Бійця 56-ї бригади Олега Андрієнка поховали з військовими почестями у Запоріжжі
- Андрієнко Олег Віталійович // Книга пам'яті полеглих за Україну
- ↑ 1,0 1,1
https://www.radiosvoboda.org/a/news-proshchannia-z-viyskovym-zaporizhzhya/31046328.html
- ↑
https://censor.net/ru/resonance/3245172/zagibl_gero_schnya2021
- ↑
https://uagolos.com/sohodni-na-maydani-heroiv-u-zaporizhzhi-poproshchalysia-z-vbytym-na-skhodi-ukrainy-voinom-olehom-andriienko/
- ↑
https://twnews.es/ua-news/stalo-vidomo-im-ia-viis-kovogo-iakii-vchora-zaginuv-vid-kuli-snaipera
- ↑
https://www.zoda.gov.ua/news/53728/zaporizhtsi-proshajutsya-z-zahisnikom-olegom-andrijenkom,-yakiy-zaginuv-na-donbasi-vid-kuli-snaypera.html
- ↑
https://www.president.gov.ua/documents/3712021-39725
- ↑
https://zor.gov.ua/content/nagorodzheni-osoby-iii-stupenem
- ↑
https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/11/dzvin-pamyati-prolunav-chotiri-razi%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/
- ↑ Шаблон:YouTube