-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Артюх Юрій Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>InternetArchiveBot
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 21:16, 8 жовтня 2023

Артюх Юрій Іванович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Ю́рій Іва́нович А́ртюх ( , Київ — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Навчався у київській школі № 261, в старші класи ходив до школи № 111 — перевівся задля можливості прослухати курси водіїв, та автослюсарів. Здобув професію будівельника, започаткував невелике приватне підприємство з виготовлення і монтажу пластикових вікон. Працював завскладом на будові у Броварах.

У квітні 2014-го сам пішов до військкомату. Відбув у зону проведення бойових дій 14 травня 2014-го, командир відділення, 12-й батальйон територіальної оборони «Київ». У середині серпня побував удома в п'ятиденній відпустці, склав сесію та 18 серпня — у день народження батька — відбув назад на фронт.

Загинув 2 вересня 2014-го о 15:00 під час артилерійського обстрілу в Луганську — Жовтневий район, мікрорайон Красний Яр. В тому часі дістав наказ вивезти матеріальні цінності взводу з місця дислокації; від'їхав від блокпосту 150 метрів, коли в машину поцілили 2 міни, Юрій загинув на місці.

Без сина лишились батьки.

Похований у місті Київ, кладовище «Лісове».

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 14 березня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • на школі № 261 встановлено меморіальну дошку випускнику Юрію Артюху.

Примітки

Посилання

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ