Богач Василь Володимирович

Василь Богач Василь Володимирович Богач
ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Василь Володимирович Богач (позивний — Домаха; літературний псевдонім — Іван Богдан; 16 серпня 1979, м. Волноваха, Донецька область — 8 травня 2022, м. Маріуполь, Донецька область) — український військовослужбовець, підполковник Служби безпеки України, учасник російсько-української війни. Герой України (2023, посмертно).

Життєпис

Василь Богач народився 16 серпня 1979 року в місті Волновасі на Донеччині.

Закінчив Донецький національний університет імені Василя Стуса. Служив у Службі безпеки України.

Від 2014 року був на фронті.

У 2015 році зазнав політичних репресій і три тижні провів у Бахмутському СІЗО за сфабрикованою справою.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну приєднався до полку «Азов». 4 квітня 2022 року отримав важке поранення, перебув у шпиталі на «Азовсталі». Загинув 8 травня 2022 року на заводі внаслідок влучання протибункерної бомби по одному з бункерів.

Похований на Лук'янівському кладовищі м. Києва.

Доробок

Під псевдонімом Іван Богдан написав три книги:

• «Маріуполь 2014» (2016),
• «Патріотв'язні» (2018),
• «По той бік окопів» (2020).

Нагороди

• звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (12 червня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.

Джерела

• Василь Богач // Платформа пам'яті Меморіал.
• В. Микитюк. «Його історію має знати Україна!»: товариш розповів про героїчного полковника СБУ, який загинув у Маріуполі // Факти. — 2023. — 8 січня.
• І. Романов. «Його історію має знати Україна!»: історія про героїчного полковника СБУ, який загинув у Маріуполі // Mrpl.city. — 2023. — 9 січня.
• Україна повернула з полону співробітника СБУ, який боронив «Азовсталь» // Укрінформ. — 2022. — 22 вересня.