-
Бойко Віктор Анатолійович: відмінності між версіями
ua>Mr.Rosewater м (вилучено Категорія:Уродженці Звенигородського району; додано Категорія:Уродженці Шевченкового (Звенигородський район) за допомогою HotCat) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 21:20, 8 жовтня 2023
Бойко Віктор Анатолійович | |
---|---|
СтаршинаШаблон:Категорія тільки в статтях | |
Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Ві́ктор Анато́лійович Бо́йко (Шаблон:Н 14 серпня 1974 р., с. Шевченкове, Черкаська область — Шаблон:† 19 липня 2014, Маринівка) — старшина машинно-технічного забезпечення, 34-й батальйон територіальної оборони «Батьківщина» Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
Життєпис
Віктор Бойко народився 14 серпня 1974 року в багатодітній селянській родині. Закінчивши Шевченківську середню школу, вступає до Звенигородського ПТУ, де здобуває фах водія. У 1992 році був призваний до лав Збройних сил України, служив у десантних військах. Протягом 1993—1994 р.р. перебував у Югославії, беручи участь у миротворчій місії ООН. Демобілізувавшись, повернувся в рідне село. Одружившись переїздить у Черкаси[1].
В часі російської збройної агресії проти України, Віктор Бойко вирушив на Схід добровольцем та ніс службу сержантом з машинно-технічного забезпечення, 34-й батальйон територіальної оборони «Батьківщина» Сухопутних військ Збройних сил України.
Обставини загибелі
Загинув 19 липня 2014 року під час виконанного службових обов'язків в районі с. Романівка, Мар'їнський район, Донецька область[2].
Вдома залишилась донька Дарина (1995 р. н.). Похований у с. Шевченкове Звенигородського району[3].
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно)[4].
17 листопада 2016 року — нагороджений відзнакою «Почесний громадянин міста Черкаси»[5].
Вшанування пам'яті
13 жовтня 2015 року в Шевченківському навчально-виховному комплексі Звенигородської районної ради відкрили меморіальну дошку випускникові школи Бойку Вікторові Анатолійовичу, що навчався в Шевченківській ЗОШ з 1981 по 1990 р[6]. На церемонії відкриття дошки пам'яті були присутні донька героя Дарина Бойко, його друзі, учасники антитерористичної операції, учнівський, педагогічний колектив та представники влади району.
Див. також
Примітки
Посилання
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub
- ↑ Герої не вмирають, поки пам'ять про них жива
- ↑
https://memorybook.org.ua/2/boykoviktor.htm
- ↑
http://vikka.ua/novini/15072-zvenigorodschina-poprozalasya-zi-svoim-geroem.htm
- ↑
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/311/2015
- ↑
http://zmi.ck.ua/cherkassy/zavjdi-v-stroyu-zagibl-atovts-stali-pochesnimi-gromadyanami-cherkas.html
- ↑
http://zvenrada.gov.ua/main/2441-vidkrito-memorialnu-doshku-pamjati-viktoru-bojku